Сторінка:Джек Лондон. Смок Беллю (1948).djvu/99

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Вона запнулася, але ще не встигла далі слова сказати, як Смок відповів:

— Я можу купити собак. Але чи не лякає вас ця азартна гра?

— Після ваших звитязтв за рулеткою Елькорна, — сказала вона, я не боюсь, що ви злякаєтесь. Це є спорт, коли хочете. Навипередки за мільйон, з вами змагатимуться найкращі погоничі собак і найславетніші мандрівники цієї країни. Вони ще не виступали, але завтра в цю пору вони виступлять; за собак проситимуть стільки, скільки самі найбагатші люди в стані заплатити. Великий Олаф тут у місті. Цього місяця він прибув з Серкл-Сіті. Це найкращий погонич собак, він один на всю країну і якщо він візьме участь, то буде для вас найнебеспечніший змагач. Арізона Біль другий. Він багато років був з професії вантажний візник і поштар. Якщо він візьме участь, весь інтерес зосередиться на ньому і Великому Олафі.

— І ви хочете, щоб я встряв сюди, немов якась шкапа невідома.

— Так. І це матиме свою перевагу. На вас не дуже зважатимуть. Бо на вас, як ви знаєте, ще дивляться як на «чечако». Ви ще не прожили тут чотирьох сезонів. Ніхто не звертатиме на вас уваги, поки ви не дістанитеся до контори першим.

— Добившись до контори, ця непомітна коняка набуде першоклясного значіння, чи не так?

Вона кивнула головою і серйозно провадила далі:

— Пам'ятайте, що я ніколи не прощу собі тієї витівки підчас метушні навколо Скво-Крік, якщо ви не здобудете ділянки на Моно. І коли хтось може у цих перегонах взяти гору над давніми поселенцями, то це тільки ви один.

Вона сказала це з якимсь особливим натиском. Тепла хвиля прилинула йому до голови і до серця. Мимоволі й якось поважно він скинув на неї пильним оком; їхні погляди просто зустрілися, і не встигла вона спустити додолу очей, як він прочитав у них щось над міру важливіше, ніж ділянка Сайруса Джонсона, якої він ще не зарегістрував.

— Я зроблю це, — сказав він. — Я виграю.

— Радісний промінь в її очах, здавалося, обіцяв щось коштовніше понад усе золото ділянки Моно. Він зауважив, як її рука, що лежала у неї на колінах, заворушилася. Під скатертиною він простяг свою руку і відчув міцний стиск руки жіночої, і від цього знов його пройняла якась тепла хвиля.