Цю сторінку схвалено
Прощавайте, літа молоді,
І розстріляна перша любов!
О часи мої, скорбні часи!..
Наче сон, наче мить, наче тінь…
Хай у вашій кривавій росі
Ярина для нових поколінь
Може в ній, як у полі огні,
Наші сльози і кров зацвітуть, —
Та ніколи, ніколи мені
Моїх ранених днів не забуть.
І як зійде кривий молодик.
Наче срібний дзвінкий водограй,
В моїм серці ще й досі той крик,
Те дитяче розгублене:
— Ай!
