Сторінка:Дмитро Фальківський. Обрії поезії (1927).djvu/28

Де винуваті, де невинні?
А так — усе до болю просто…
Рука пером сім раз чирикне,
І вийде слово просте: „Розстріл“.
(Папір німий… мовчить… не крикне).
А потім прийде сіра північ,
І в камері задзвонить тиша…
А там… „Ноган“ розбудить півнів…
Земля в крові…
 І „він“ — не дише.