Сторінка:Дмитро Фальківський. Обрії поезії (1927).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

 Ех!.. І вдарило-ж кляте життя. —
Тільки струни у серці:
 дзінь…
 дзінь…
Хоч і хочеш мажором утять.
Дійсність чортова чорна, як тінь…
І акордить журлива струна:
Все мінор…
 Все мінор…
 Все мінор…
Тільки десь там,
 у серці із дна
Простяглася надія до зор…
Тільки там десь,
 із самого дна
Притулилась надія до зор, —
І акордить журливо струна:
Хай мінор,
 зате щирий мінор.
Ще лиш рух один,
 ще лиш момент, —
Я не втримаюсь,
 в прірву скочусь…
Вийде з мене такий декадент,
Як не знала й не знатиме Русь.