Сторінка:Дмитро Фальківський. Обрії поезії (1927).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Та чи-ж винен я?..
 Слухайте!..
 Ви!..
В кого пузо — гора Арарат,
Хто життя за полу ізловив
І кричить:
 — О, Комуно!
 Vivat!
Хто зумів переплигнуть бар'єр,
Хто з ідеї пошив убрання, —
Чи ж я винен,
 що з віршів кар'єр
Не роблю й не робитиму я?..
Чи-ж я винен,
 що чортом ганяв
Із окопу
 в запілля…
 і знов…
Що здоров'я палив на огнях
Революцій,
 ковтаючи кров?..
Чи-ж я винен?
 О, слухайте!..
 Ви!..
В кого пика рум'яна,
 пухка,
Що я роки найкращі провів
В товаристві рушниці й штика?..