В наказі наводиться raison d'être лоцманів, зазначено їхні привилеї (не платять податків, не дають рекрутів, не беруть участи в инших повинностях), подано статистичні цифри що-до людности на той час (у лоцманських селах Кам'янці, Старому Кодаку та хуторах Сурських і Широчанських лоцманська громада становила 1289 чоловіків, з яких здатні лоцманувати 693). Далі говориться, що переправляють вони через пороги за особливою чергою, плата за це встановлюється раз на 3 роки; половина грошей йде до лоцманського капіталу, а друга — на користь лоцманів. На ті часи громадський капітал лоцманський досягав 13756 крб. 36 коп. ср. Лоцмани живуть ще з хліборобства та скотарства. Вони володіють 10282 дес. землі, з них 4590 під пашнею, 1896 — сінокосом, 3500 — вигоном, 356 — під садибами, а 10 — лісу. Скотарське господарство характеризоване такими цифрами: всього худоби 5695 голів, а них коней 72, робочої худоби 2649, овець — 2974. У громадському магазині на день звідомлення було 1992 четв. жита. Загальна характеристика така: „Вообще лоцманы живутъ зажиточно, въ довольствѣ и несравненно лучше всѣхъ окрестныхъ крестьянъ. Села ихъ весьма обширны, но дома построены безпорядочно и разбросаны“[1]. На цьому й обмежується вся ця звістка про лоцманську корпорацію.
Незрівняно більше маємо ми в книжці Афанасьєва-Чужбинського „Поѣздка въ Южную Россію. Очерки Днѣпра“[2]. Автор подорожував за дорученням морського відомства, об'їхав Дніпро р. 1856–1857-го з Катеринослава до Херсона й побував у Лоцманській Кам'янці[3].
Розділ про лоцманів у своїй праці Афанасьєв-Чужбинський починає з історичних відомостів. Він наводить традиційне в пізніших працях оповідання про переправу царських галер р. 1787 та як потім засновано було лоцманську громаду. Він знає й оповідання Коржа[4]. Але крім цього автор наводить документальні та офіційні дані: цитує ордер князя Потьомкіна з 19 грудня 1787. № 3499 про пільги лоцманам, дає відомості про адміністраційну підлеглість та статистику що-до лоцманської людности (с. 61). По всіх лоцманських селищах за останньою на той час ревізією було 1322 чоловіки та 1330 жінок — трохи більше, як у попередньому документі, наказі № 186. Більше показано у Афанасьєва й землі проти тільки що цитованого джерела — 11.161 дес. Далі йдуть відомості про самоврядування лоцманське — отаманство (с. 62), розподіл лоцманів на три розряди (62–63), подано видатковий бюджет лоцманської громади за р. 1846 (1940 крб. 94 коп. ср.); цифри громадського капіталу не зазначено, а просто сказано: „Въ приказѣ накопилась уже
- ↑ Зап. Одесск. о-ва Истор. и Древн., III, 586. З примітки видно, що ці відомості мали увійти до „Опыта статист. опис. Новороссіи“ А. Скальковскаго.
- ↑ Друкувалось у „Морск. Сборн.“ р. 1857-го; пізніше — р. 1861 — окр. книжкою р. 1891 — въ т. VII „Собр. Соч. А. С. Афанасьева-Чужбинского подъ ред. П. В. Быкова СПБ. Гоппе“. Усюди цитуємо це видання.
- ↑ Рец. на цю працю (несправедливо неприхильна) — див. Основа, 1862, I.
- ↑ Op. cit., с. 82.
