З його допомогою завше складалися усякі музикальні вечірки украінськоі молоді, ніколи не одмагався він акомпанірувати артистам в концертах, що впоряжали ріжні украінські організаціі в Петербурзі. Останніми часами Степовий дуже цікавився старовинними наголосами украінського церковного співу, народними піснями. На превеликий жаль, він так обтяжений усякими справами в Петербурзі, що не може довший час гостювати де небудь в Украіні на селі. Він придбав би там певні музикальні підвалини за для розвитку свого гарного, видатного композиторського талану.
Творчість Степового глибока, в ній виразно лунає щиро украінська композиція, мелодіі не взяті з тоі або другоі пісні народньоі, але вони наче викохані на украінському лоні — в них чується украінський сум невтішний, ніжна, глибока ласка. Гармонізація вже стоіть на європейських основах і д. Алчевський, в своій передмові до концерта, зовсім справедливо висловився, що твори Степового виводять нашу рідну музику на широкий світ, ставлять украінські мелодіі на одну висоту з сучасними європейськими творами. Од себе додамо, що романси Степового по настрою ближче підходять до романсів Гріга.
Слухали концерт 28 декабря з великою увагою, в просторному залі „Кобзаря“ зібралось багато украінців і чимало великоросів. Усі були захоплені музикою, гарним виконанням, красою творів. Деякі речі повторювалися кільки разів. Панував якийсь такий гарний настрій, почувалось якесь єднання між слухачами й виконавцями. Хотілося ще й ще слухати ці чулі рідні мелодіі, й артисти охоче повторювали, співали з якоюсь щирою ласкою й до молодого композитора, й до слухачів, які так захоплювалися чарівними згуками. В кінці концерта композиторові зроблено сердечні оваціі. Усім хотілося його вітати, шанувати, дякувати.
Перед другим відділом концерта, д. Петлюра подав деякі характеристики тих украінських поетів, на чиі слова утворив музику Степовий.
Дуже гарне вражіння зробив оцей концерт і уся проста, щира атмосфера украінського гуртка „Кобзарь“. Голова гуртка Г. А. Алчевський своім чудовим артистичним виконанням особливо захоплював й чарував слухачів. А ще більш можна його подякувати за упорядкування цього концерта, який дав таку моральну запомогу молодому композиторові й виявив поступ нашоі рідноі музики.
І ця атмосфера єднання артистичного й щирого настрою була здебільшого утворена І. А. Алчевським, його видатним артистичним талантом і громадськими відносинами до гуртка.
Ялинки на Катеринославщині. Минулими різдвяними святками, як звичайно, по деяких селах уряжались ялинки для дітей. Підчас дитячих забав на ялинці читалися вірши та байки і співалися пісні. Ялинка, улаштована мануйлівською „Просвітою“, мала, звичайно, чисто украінський характер. Діти виголошували украінські вірші, співали гуртом пісні. Усім дітям, що були на ялинці (а іх було більш 250) роздано було ласощі в торбинках з написом „не забувайте Просвіту!“, а також книжочки, закуплені за гроші — 15 руб. — подаровані на цю мету катеринославською „Просвітою“. Такий же характер мала ялинка улаштована в с. Дієвці — самими ж селянами. Тута також була украінська декламація й співи, а дітям роздавано ласощі й книжочки. По місцевих газетах подаются звістки з ріжних сел про
