різдвяні ялинки, на яких сливе скрізь були й украінські номері співу й декламаціі.
Украінське життя у Москві розвивається дуже жваво. Осередками цього життя являється музично-драматичний гурток „Кобзарь“, де головою відомий оперний артист Іван Алчевський, і украінська секція товариства Прихильників славянськоі культури. Обидва ці товариства мають власні помешкання; особливо гарно розвивається „Кобзарь“, на концертах якого виступають, дякуючи заходам пана голови, артисти імператорськоі і приватноі (Зіміна) опери. На засіданнях украінськоі секціі т-ва славянськоі культури читаються дуже цікаві наукові доклади про украінознавство і ведуться балачки на ці теми. Тепер у Москві починає виходити „Украинская Жизнь“, яка також сприятиме гуртованню украінців, обьєднуючи украінські літературні сили у Москві.
„Гетьман Дорошенко“ — нова, пьєса Л. Старицькоі-Черняхівськоі — виставлявся з великим успіхом труппою М. Садовського у Киіві. Пьєса пройшла вже десять разів, аж ось з наказу п. киівського губернатора заборонено більше іі виставляти.
Украінське народне мистецтво на зьізді художників у Петербурзі. Минулими різдвяними святками у Петербурзі одбувся зьізд художників і діячів мистецтва. Серед ріжних питань, про які говорено на зьізді, виникло питання про художню допомогу кустарям і взагалі про народнє мистецтво, про потребу націоналізаціі цього мистецтва і додержування стіля. Але виявилось, що для більшости членів зьізду саме поняття „національного стіля в народньому мистецтві“ є незрозуміле. Даремне д. Щербаківський, помічник директора киівського художнього музею, доводив, що істнує велика ріжниця між національним стілем у великоросів украінців, поляків та инш., що один і той же сюжет інакше змалюють або розроблять яким иншим способом великорос, а інакше украінець; але все це д. Щербаківський говорив даремне: члени зьізду були глухі й сліпі на його резони...…
Будівництво в украінському стілі робить все більші й більші успіхи. У Киіві недавно відкрито на Курінівці будинок народньоі школи імени С. Ф. Грушевського, збудований в укр. стілі. У Харькові збудовано дуже стільний будинок І. X. Бойка на Мироносицькій вулиці по проекту архітектора С. П. Тимошенка. Там же у Харькові мають будовати в укр. стілі художню школу. У нас в Катеринославі й околицях його збудовано вже коло десятка невеликих будинків в укр. стилі, а на проспекті докінчається будівля великого будинку В. М. Хрінникова, до найменьшоі дрібниці додержаного в укр. стілі.
Юбилей С. Павленка. 19 декабря минуто 25 років літературноі діяльности Сергія Павленка, досить відомого украінського поета, публіциста і громадського діяча. Катеринославська „Просвіта“ привітала ювилята такою телеграмою: „Рада катеринославськоі Просвіти вітає вельмишановного Сергія Павловича з днем 25 ліття його літературноі діяльности і шле сердечне бажання довгих літ праці для добра рідного краю“.
Украінські книгарні в Одесі. До недавнього часу в Одесі істнувала одна украінська книгарня „Діло“, а оце тепер одчинилася нова книгарня під назвою „Просвіта“ (Ніженська, 53). Властиво кажучи, ця книгарня істнувала ще й раніше під орудою В. Хоменка; тепер же іі впорядковано наново і справу поширено. Коли ж то наш Катеринослав спроможеться хоча б на одну украінську книгарню?
Видавництво „Украінський Учитель“, Ілюстрована бібліотека для дітей: № 37. Цап та барам. Лисичка, півник і котик. Народні казки. № 38. Рукавичка. Дід та баба. Народні казки із збірки Б. Грінченка. № 39. Цікаві оповіданнячка про собак. Переклала М. Загірня. № 40. Г. Андерсен. Дівчинка з сірниками. Стокротка. Казки. Переклала М. Загірня. № 41. С. Черкасенко. Ахметка. Оповідання. № 42. Ю. Сірий. Про горобця, славного молодця. Оповідання. № 43. Проф. М. Богданов. Миша. Оповідання староі няні. Перекл. О. К. № 44. Г. Шерстюк. Соловейко. Одуд. № 46. Сміховина. Збірничок веселих віршів та приповісток. № 46. Ш. Перро. Червона шапочка казка. Переклала С. Русова.
Ціна № 45 — 7 коп., № 39 та 43 — по 6 коп, решта по 3 коп.
Улюблені народні украінські казки, троє з кращих казочок світових дитячих письменників; цікаві оповіданнячка про собак, з яких діти навчаться розуміти й поважати де-
