в Чигир. Кобз.[1]), хоч в дальших виданнях, почавши з р. 1860 — його викинуто. Дальших 10 рядків д. Романчук завів в „Кобзарь“ вперше[2]), так само як і 11 рядків далі (початок розділа IV до слів, „Реве, свище завірюха“)…
Стор. 298, 11: Де москалі, лебедики? Поставивши між цими словами знак (,), д. Романчук (так само як і в К. 1860) прикладає епітет лебедики до карбівничого і Нечипора, що вийшли з хати, тоді як в Чигир. К. стоїть знак —, і тут „лебедики“ вже — епітет до „москалі“: Москалі — лебедики: останнє певніще, бо й далі [300, 15 зн.] Катерина зве москалів лебедиками.
Стор. 298, 6: де ти так барився? — в Чиг. К.: деж ти так.
Стор. 299, 14 та 18: вазьміте проч (як і в К. 1860), — в Чиг. К.: „возьміте“.
Стор. 299, 16 зн.: за що ж? скажи, мій голубе! В Чиг. К. та в К. 1860 правильніще: за що ж, скажи мій голубе?
Стор. 299, 10: братику — у Ш. скрізь: братїку.
Стор. 300, 13: деж ти? заховався? (як і в К. 1860), — тим часом в К. 1860 просто: деж ти заховався?
Стор. 302, 12: змалювала, — зауважу лишень, що Ш. скрізь пише: мальовала, як і взагалї в глаголах на: ювати.
Стор. 302, 6: що зосталось байстрюкові? В Чигир. К.: „осталось“, а замість, „байстрюкові“ було рядок крапок, — слово це з'явилося аж в К. 1860.
Стор. 302, 10 зн.: Хто бублик, хто гроші (як і по инш. виданнях, почавши з р. 1860). В Чигир. К. варіант инший: то бублик, то гроші. Здається, я не помиляюся, що Ш. уживав „То-то“ замість: те-те, напр. в новознайденому кінцеві „Єретика:"
Свари, гомін:
То реве, то виє, —
Як та орда…
Стор. 303, 10: тиі карі очи — Ш. дуже рідко (після твердих співзвуків) уживає иі, а звичайно — іі і скрізь також очі, ночі, — а не очи, ночи.
Стор. 303, 16: мілай (як і в К. 1960), — в Чигир. К. звичайна форма чомусь: мілий.
