346, 18—17 зн.:
— „А прізвище?“
— „Прізвища немає?“ —
Ш. поправ. корочче:
„Прізвище?“ — „Не маю!“ —
і це надає більшої жвавости розмові між ними.
346, 16 зн.:
„Хиба байстрюк? Без прізвища —
Запиши, Миколо,
У реестер.
Такої інтерпункцї тут не можна допустити (на це звернув увагу і д. М. Кр—ський], бо виходило б, що Залізняк зразу каже записати Ярему в реестр без прізвища. Очевидно, що після: „без прізвища“ повинно бути знак [?], або хоч ряд крапок […], — у всякім разі треба одділити од дального речення, де йде мова про запис у реестер.
346, 14: У реестер! Нехай буде… — в 1 вид.: єсаулом. Без прізвища…
346, 12: Так і пиши; — в 1 в.: бач, обідраний!
346, 10: „Ну хиба Бідою?“, — Ш. попр.: „Запиши Бідою!“
346, 9: „І це не так“, — в 1 в: „ні, погано!“
346, 6: Записали. — Ш. поправив, значно краще, на: записано.
346, 2 — Рушайте, хлопята, — Ш. поправ. на: кончайте, хлопята!“
346, 1 зн. і далі — великі одміни. Рядок 1-й Шевченко викреслив зовсім, а за те зробив таку чималу вставку:
Та й рушили до схід сонця
У Лисянку хлопці
На ярмарок. Зібралися
Хлопці, по толоці
Помолились гарно Богу
Та й рушили з Богом
У дорогу. Мов і справді
Не було нічого
У Черкасах… І Яремі,
а далі — 1-й рядок на стор. 347, а рядки 2—4 на стр. 347:
Усміхнувся на воронім
Та й знову у сльози.
Виїхали за царину, —
