Перейти до вмісту

Сторінка:Доманицький В. Критичний розслід над текстом Кобзаря (1907).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

дату: 9/X 1843, Березань[1]) Крім теї редакції, яку звичайно маємо по „Кобзарях“ та яку взяв і д. Романчук для свого видання, есть ще варіанти з рукопису Ш. (перша редакцїя) подані в примітках в Пражск. Кобз., та ще у д. В. П. Науменка єсть копія, писана рукою М. Максимовича, знайдена в його паперах. Копія ця — зошит з 10 листочків почтового паперу великого формату, де крім „Розритої могили“ списано, ще: „Посланіє до живих і мертвих,“ „Холодний яр“, частину „Сна“ (У всякого своя доля) і „Заповіт“. Якого вона часу: чи з кінця пятьдесятих років (але не раніш), чи десь з шістьдесятих років, — не можу напевне сказати. Характер паперу немов би то промовляє за пізніщі часи[2]). Що ж до змісту цієї копії, то варіанти її, проти тексту видрукованого в Лейпцігу р. 1859 та тексту рукописних приміток в Пражск. Кобзарі промовляють за те, що ця редакцїя найпізніща з них.

До речи, і текст, знайдений цього року в арх. Департ. поліції — найближчий до цієї копії. Між иншим зауважу, що заголовок поезії в копії Максимовича не „Розрита могила“, як звичайно скрізь прийнято, а „Роскопана“.

Зазначимо усякі особливості:

Стр. 229, 11—12:

за що тебе сплюндровано?
за що, мамо, гинеш?

в копії Максимовича: сплюндровали, а замість „мамо“ — марне. В тому рукописові, про який згадує Пражськ. видання, стоїть також: сплюндровали, але „мамо“. Через що у Львівськ. та Пражск.: мати, тоді як в Лейпцигск.: мамо — не збагну.

229, 15: діточок непевних, в коп. Макс.: невмитих.

229, 16 зн.: молилась я, турбувалась, — в такій формі не стоїть ніде в тих перших виданнях, на які мусимо обпіратися: скрізь: молилася, турбувалась… Так і в копії Максимовича… А в примітк. Пражск. Кобзаря, замість турбуваласьжурбувала

  1. Приватні відомости. Так само приватно мені відомо, що редакція цього вірша в тому зошиті має незначні варіанти проти видання д. Романчука.
  2. Можна думати, що Максимович списував з якогось не дуже виразного оригіналу, бо між иншим „Заповіт“ переписано заразом з „Роскопаною могилою,“ як оден вірш, і дату поставлено ту, що має цей останній: 25 студня 1845 р., а не дату „Роскоп. могили“ (9/X 1843).