нщини часто сповняють працю, котру мущини попередно робили. Буває, що робітниця мусить двигати тягарі, працювати в вогких робітнях, де ноги і убраня перемочені. Жінки, що перед або зараз по породі працюють в таких умовах западають на здоровлю і то потім відбиваєть ся на дитині. Хора мати не може ані породити ані викормити здорової дитини.
Отже хочби тільки за для материньства жінка мусить бороти ся за політичні права щоби здобути відповідну опіку для себе і для дитини.
Дотеперішне вороже для женщин уставодавство навіть забороняє женщинам належати до політичних стоваришень і викидає женщини в загалі по за суспільне житє. Женщини поминають той заказ, творячи вільні безстатутові політичні організації, до яких належать тисячі женщин, але той спосіб організації не відповідний і може тривати тільки тимчасом.
Женщини звичайно не здають собі справи що політика відбиває ся на родиннім житю. Кожда женщина є в родині малим міністром фінансів. Заробок цілої родини і її власний переходить через її руки. Она старає ся о те, щоби в родиннім буджеті удержати рівновагу, всіх накормити і приодіти. Для того для кождої родини має велике значінє, яка є податкова політика, яка ціна ріжних товарів. Парлямент ухваляє податки і цло і з відти бере доходи, потрібні на удержанє держави. З тої “політичної кузьні”, о скільки она опанована ворогами робочого народа, спадають на робітничу клясу тяжкі удари через так звані посередних податків. Звісною річ, що посідаюча кляса оплачує
