що мусить собі голову сушити, що і як, серед великої дорожні, купити, щоби родину накормити!
Але і ті податки, котрі богаті панове гордо заносять самі до податкового уряду, тільки в маленькій части походять з їх власної кишені. Як в парляменті підвисшать чиншовий податок, то ані оден властитель камениці не почуває ся до обовязку заплатити його з власної кишені, але зараз підносить чинш своїм льокаторам і звичайно робить на тім податку єще добрий інтерес, бо каже собі більше платити ніж виносить підвисшений податок. Як доходовий або промисловий податок висший, то фабрикант стараєть ся зменшити платню робітникам і продовжити робочій день, а рівночасно підносить ціну вироблених матеріялів. Висший податок заплатили купуючі, або кляса робітнича, котра становить більшість людности.
Знова на жінках найбільше відбиваєть ся піднесенє ціни товарів, знова жінки гнуть ся під новими тягарами, знов жінка бідькає над нуждою дітий і мужа, сама тратить здоровлє, бо щадити на їдженю она все зачинає від себе, бо нехоче і не може тяжко працюючому мужови і благаючим о хліб дітям відняти й так нужденної поживи.
Як жінки зрозуміють силу і значінє політичних прав, вони не спічнуть доки не осягнуть рішаючого впливу, щоби тій несправедливій господарці положити конець. Голодуючі женщини в власнім інтересі будуть штурмувати за скорузлі упередженя і виступлять до борби, бо як суспільність жадає від женщини сповненя обовязків, мусить признати їй рівні права!
