Сторінка:Доценко О. Літопис української революції. Матеріяли й документи до історії української революції. Том 2. Книга 5 (1917-1923).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 20 —

Нова делєгація. Далі розмова перейшла на питання про те, як українська Місія гадає розпочати свою працю. Тут п. Кноль заявив, що українській Місії, яко представляючої Державу, досі не узнану з боку держав за суверенну одиницю, — доведеться розпочати свою працю з складення перед польським Урядом певної деклярації, що має остатися одностороннім актом зносин двох держав. Коли члени Місії заявили про неможливість такої деклярації, яко невідповідаючої політичним намірам і політичному становищу України, то п. Кноль покликався, на жаль, на преценденти, а саме — на те, що Україна розпочала свої зносини з Румунією якраз власне з такої деклярації, а прецінь же Польща має себе за Державу не меньшого значіння, як Румунія. На вказівку членів делегації, що якраз саме Місія і має поставити в своїх переговорах з польським Урядом на порядок денний питання про обопільне признання держав суверенними одиницями, — п. Кноль відповів, що Польща, як в своїй зовнішній політиці керується вказівками держав Антанти, не може йти в супереч з намірами цих держав, отже для Польщі признання України Самостійною суверенною державою є питанням, звязаним з настроями і намірами Антанти. Пізніше, питання про можливість однобічної деклярації розглядалось на нарадах Місії і нарада визнала, що в крайньому разі на таку деклярацію доведеться згодитись.

У Начальника Генерального Штабу. 11-го числа п. Голова Місії був у Начальника Генерального Штабу п. Галєра. Розмова торкалась деяких питань, сполучених з п. 2-м, доручених Місії завдань. П. Начальник Штабу заявив, що вирішення цих справ може бути корисним для України, але вирішення це залежатиме виключно від волі п. Начальника Держави.

Підсумок праці Місії за минулий час. Підводячи підсумок праці Місії, зробленої за час мента прибуття її до Варшави [8. X. по день писання звіта 12. X. — приходиться признати загальний підсумок тої роботи дуже незначним. Причин до того є багато; перша причина це те, що про розташування Місії у Варшаві — ніхто не дбав, отже Місія, ще й доси міститься в окремих №№-рах де-кількох готелів, при чому не має зовсім окремих мешкань для канцелярії і органів Місії, а ці останні містяться там, де живуть і члени Місії. Друга причина — це те, що Місія прибула з випадковими людьми, працездібність яких не могла бути провірена при організації Місії та до того ще й з обмеженою кількістю техничйих працьовників; трете — по дорозі, як вже про це було донесено, Місія була розбита і урядовці Місії прибули до Варшави тільки 10 жовтня і, нарешті, і це саме головне, вищі представники польської влади в мент приїзду Місії і доси — відсутні у Варшаві.

За Голову Дипльоматичної Місії в Річі Посполитій Польській Михайлів Л.
Радник — Секретар П. Понятенко“

.

III.
„До пана Голови Ради Народніх Міністрів і В. о. Міністра Закордонних Справ УНР.
від Голови Української Дипльоматичної Місії в Річі Посполитій Польській.

Візит у Керуючого Міністерством Закордонних Справ. Попереднє звідомлення Місії закінчено днем 12-го жовтня.

„14-го жовтня Заступник Голови Місії п. Михайлів міг зробити першу відповідальну візиту вищому представникові польського Уряду п. Скшинському, що в відсутність Міністра Закордонних Справ п. Падеревського виконує обовязки того першого.

„Розмова між Заступником Голови і п-ном Скшинським провадилась з приводу головніших питань, що стоятимуть на порядку денному конференції, а саме — відносно признання Польщею Самостійности України, відносно допомоги України в військовій боротьбі, відносно складу Місії і инших дрібніших питань.