Самостійність України. По питанню признання самостійносте України п. Скшинський висловився, що по цьому питанню воля Польщі звязана волею Антанти і це признання може бути постільки зроблено Польщею, поскільки це було б у згоді з відносинами Антанти до України.
Військова допомога. Військова допомога — в принціпі допускається, але п. Скшинський застеріг, що Польща сама не посідає зайвих запасів, отже допомога не могла б бути такою великою. Натомість п. Скшинський заявив, що польський Уряд не чинив би перешкод, коли б з Східньої Галичини вступали охотники до української армії.
„Два Уряди“ і одна Місія. Ознайомившись зі змістом уповноважень, виданих Місії — п. Скшинський зачепив питання про „два уряди“ на Україні і зажадав, в додаток до уповноважень, виданих Місії, заяви Місії, що вона репрезентує одну владу Соборної України — Директорію. Місія таку заяву дала.
Призначення для відкриття конференції і причини її відложення. По обговоренню вищезазначених менш важних питань — заступник Голови і п. Скшинський умовились, що 16-го числа вже одкриються переговори нашої Місії з уповноваженими польського Уряду, однак розпочати 16 го числа переговори не пощастило.
„Ще і раніш Заступник Голови п. Михайлів почував себе не цілком добре, а на другий вже день по візиті 15-го числа лежав вже в ліжкові цілком хорий, так, що прийшлось вживати лікарської допомоги. Розпочати переговори Місії під головуванням другого заступника Голови, п. Вітвицького не випадало, з огляду на розмови про „два уряди“ то що, отже відкриття конференції, по незалежним причинам, відкладувалось на далі.
Відправа дипльоматичного курієра. 16-го числа Місія відправила до Кам'янця Дипльоматичного Курієра п. Гітченка з дипльоматичною почтою і донесеннями на імя Уряду, а також з приватньою почтою на Україну. До сього часу (26-го числа) курієр Гітченко до Варшави не повернувся.»
Нове відложення конференції. Коли стан здоровля заступника Голови, п. Михайлова остільки поліпшився, що 18-го числа вже можна було розпочинати засідання конференції, стало відомо, що до Варшави приїздить Голова Місії, отже розпочинати переговори без нього нам не випадало та і польські представники воліли розпочати конференцію по приїзді Голови Місії.
Приїзд Голови Місії. 17-го жовтня Голова приїхав до Варшави. На залагодження цілого шерегу справ, сполучених з представництвом треба було певного часу, і аж потім вже розпочинати навязування стосунків з представниками польського Уряду.
Продовження умови про завішення зброї. 20-го жовтня Заступник Голови Місії п. Михайлів вкупі з військовими референтами був у Головному Штабі, в справі продовження чинности умови про завішення зброі. Переговори представників Місії з Головним Штабом польського Командування мало добрі наслідки і умови про завішення зброї протягнено цим разом на 20 днів, до 9. ІХ.
Побачення Голови Місії з Премієр Міністром Польського Кабінету і керовником закордонної політики. На 22. Х., після всяких попередніх переговорів, Голова Місії вже міг мати авдієнцію у вищих представників Польського Уряду, а саме — у Премієр-Міністра п. Падеревського та у Заступника Міністра Закордонних Справ п. Скшинського.
Причини загострень в польсько-українських стосунках. Розмова на аудієнції торкнулась польсько-українських стосунків. Представники польської влади ремствували на те, що уложенню добрих стосунків завважають неправні поступки українського Уряду супроти польських горожан, яких часто заарештовують, не потураючи на те, що вони
