Сторінка:Драгоманов М. Віра і громадські справи (1915).pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

постановлено завізвати всї уряди, щоби видали однакові закони на користь робітникам про працю на фабриках, і підняли сю справу в швайцарській раді державній два посли, один найгорячійший римський католик, а другий безцерковний професор. В Анґлїї помер римсько-католицький архиєпископ Манїнґ, котрий був кардиналом, то є найвисшим церковним достойником, що вибирають з поміж себе папу. Так той Манїнґ був радикал, обставав за робітниками враз із соціялїстами, домагав ся, щоби кождій родинї була забезпечена праця і прожиток, щоби робітники не працювали на фабриках більше, нїж десять годин на день, а в копальнях то не більше як вісїм годин. Кілька років тому назад, коли робітники в анґлійській столицї Льондонї справляли велику процесію і віче, де домагали ся закона про осьми-годинну працю, то несли портрет кардинала Манїнґа поряд з портретом звісного соціялїста Кароля Маркса, котрий з роду був жид, а відтак належав до зовсїм безцерковних вольнодумцїв.

Так то по просвічених сторонах люде вже знають, що віра сама по собі, а громадські справи самі по собі, що кождий може думати про віру, як хоче, а в громадських справах люде всяких думок про віру можуть виступати спільно. Пора се знати і у нас.