Сторінка:Д. І. Яворницький. Як жило славне Запорожське Низове військо (1918).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


„мостове“. В 1688 році запорожці узяли того „мостового* на одному Переволочанському перевозі 18000 карбованців за рік.

Торг у запорожців був теж і великий І дуже прибутний для них — з росіянами, українцями, ляхами, волохами, турками, татарами, греками, вірменами, італьянцями. Всю весну і все літо прибували до Січі великі судна з ріжним крамом то з Турціі та Греціі, то з Італії, Волощини та инчих земель.

Через запорожські вольності тягнулись два великі одвічні шляхи — із глибині Росіі Муравський і од столиці Польщи Чорний шлях; обидва шляхи йшли, не минаючи Запорожжа, до Перекопу і далі у Крим. Опріч сухопутних шляхів через Запорожже проходила велика водяна дорога по річці Дніпру, потім по Дніпровому лиману і далі Чорним морем та Босфором у Царьград. Усе, що було найкращого і найдорогшого у східних краях, уее те йшло через Запорожже і несло укупі з собою і моральну і матеріальну культуру, яка тільки вона тоді була.

Скотарство у запорожців велось теж І дуже широко і дуже прибутно для них. Та воно й не дивно те, бо де ж у світі були такі степи, як у Запорожжі? Там трави такі високі були, що із-за них не видко було і волів з рогами і іздця на коні верхи. Тому ж то і не диво, що на задорожських степах із — прежда віків пасся таж званий сірий, або черкаський товар, мнясо якого уважалось за найкраще скрізь і йшло не тільки в Московію, але геть далі і за межу іі, Роги, які теперечки знажодятця и школи в степу од колишніх запорожських биків — це роги не товару, а чисто якихся велетнів степових.

Як славився скрізь по світові запорожський товар, так само славились і запорожські коні скрізь. Не треба