Сторінка:Д. Кардаш. Евген Коновалець (1941).djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ступу на ворога і звільняє від нього столицю, щоб уже в березні перетворитися у Полк Січових Стрільців, першу соборницьку військову формацію, якій, завдяки особам її командирів, судилося відограти першорядну ролю в українській збройній боротьбі й політичній історії.

В політиці Центральної Ради було досить речей, щоб викликати недовірря і закиди. Але вояцькій натурі 27-літнього Евгена Коновальця державний провід був державним проводом і, глибоко розходячись в свойому націоналізмі з соціялістичним урядом, Евген Коновалець і Січові Стрільці уважали, що не шляхом криз і переворотів у молодій державі, а тільки напруженою конструктивною працею можна осягнути направу відносин.

Тому, коли настав гетьманський режим, Евген Коновалець воліє, щоб Січових Стрільців розформовано. В цій засадничості друга характеристична риса особистости Евгена Коновальця.

Наростало остаточне напруження між українською суспільністю, заступленою Національним Союзом, і сучасним урядом. Загін Січових Стрільців, що в жовтні 1918. р. почав під кермою Евгена Коновальця знову формуватися у Білій Церкві, мав бути рішучим чинником в останній збройній розгривці на Україні. Йшла підготова до загального повстання.