Сторінка:Д. Кардаш. Евген Коновалець (1941).djvu/18

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


лонює Провід У. Н. Вже 8 — 9. квітня наступного року відбувається конференція друга. Акція завершується Першим Конґресом Українських Націоналістів (27. І. — 3. II. 1929. р.), що на ньому закладено формально всеукраїнську ОУН і проголошено полк. Коновальця Головою Проводу. УВО перетворилася поступово у військовий реферат ОУН.

Революція вступила в свій другий етап.

Тепер треба було вести широку боротьбу за політичне здобуття української суспільности, досі всеціло опанованої угодовими партіями. Двоподіл таборів, що повстав ще за УВО, накреслився тепер ще гостріше.

Змагання розгортається одночасно на всіх фронтах. Сам вождь їде до Північної Америки, щоб створити там політичний резонатор і фінансову базу для революційної акції (квітень — липень 1929. р.). Протягом наступних років здобувається для руху Канаду, потім решту европейської еміґрації та Південну Америку.

На Західніх Землях великі акції 1930 — 31 р. р. умасовлюють рух, підриваючи значіння леґальних партій та популяризуючи ОУН і постать вождя в найширших народніх верствах.

Евгена Коновальця ніхто не називає, але до нього моляться. Хвиля національної революції