Полковник Коновалець…
В цьому імені, що майже ніколи не стрівалося на сторінках української преси, а так часто греміло у світовій — чулася важкість великої і грізної доби.
В ньому замикалося 20 літ історії багатомільйонового і упертого народу, що, раз прокинувшись зо сну, вже не перестав, не зважаючи на рани й кров, натискати на залізну браму, зведену світовими переможцями, яка замикала йому шлях у майбутнє. Для нас було в цьому імені все — і стуготіння стотисячного українського селянського війська, що йшло зимовими шляхами на здобуття столиці і підземні здрігання двох дальших десятиліть.
Був це вождь Богом даний і Правдивий, що в добі чорній і похмурій орлом ширяв під об лаки і націю подолану і закуту вмів ушикувати в завзяті когорти до походу і боротьби.
Коли родиться провідник? Чи він передозначений вже народженням чи сховані потенції роз-
