Сторінка:Д. Терешівський. Селянська духова сушарня (1914).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Хіба наші онуки та правнуки. А тим часом не повинні ми сидіти, згорнувши руки, і дивитись, як пропадає наше добро. Треба робити те, що вмієм і що можем зараз. Найбільш росте в наших садках слив і найбільше вони-ж і марнуються. Бо наші сливи кислі, сочисті, з тонкою шкуркою і через те негодящі і для перевозки, і для продажу в городі сировими. Доконче треба їх сушити. Отут і починається та потала дару Божого, про яку я сказав раніше. Сливи сушаться в димові, репаються і витікають; зостається шкурка та кістка. Зрозуміло, що за такий продукт не може бути доброї ціни. А скільки-ж то коло нього труда, та скільки на нього йде палива, та скільки занапащується родючої сили землі!

Бачивши отаке по селах, я дійшов до думки, що поки селяне навчаться добре ходити за садками та розведуть цінні сорти садового дерева, то нехай-би вони тим часом хоть добре сушили свої кислі та вередливі сливи. Чув я колись, що бесарабські венгерки, висушені в димові, продавались по 3 руб. за пуд, а такі-ж венгерки, висушені без диму, в духові, продавались по 6 руб. за пуд. Значить, перш усього треба мати таку сушарню, щоб сушила без диму, щоб не з'їдала багато дров, щоб не сушила довго і щоб не дорого коштувала, — то тоді і прибуток буде більший, ніж при сушарнях димових. Гарні духові сушарні є скрізь заграницею і навіть в Росії, але ці сушарні дорогі. Опріч того, сливи сушити на них можна тільки такі, як венгерки, французькі, або наші терносливи. Кислі-ж наші сливи на них мало не так же тріскаються й течуть, як і на простих селянських сушарнях.

Та духова сушарня, про яку я хочу тут росказати, пристосована до наших кислих слив. Хоть вона сушить далеко скоріще од простих (димових) сушарнь, але сушить з-повагом, і через те сливи не течуть. Палива потребує наполовину менше, ніж прості сушарні. Палити в ній можна всім, що є під руками: кам’яним вугіллям, дровами, трісками, труском, хмизом, очеретом, соломою, терміттям. По тих рисунках і розмірах, які тут подаються, духова сушарня збудована в селі Терешівцях, Летичивського повіту[1], випробувана селянином сушарем. Висушені на ній сливи такіж хороші, як і ті,

  1. Од станції Проскурова — 20 верстов.