Сторінка:Едґар Аллен По. Вибрані твори. 1928.djvu/220

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

років, це невеликий час — але в дикості, та ще у такій розкішній, як ця стара дѐржава, біг маятника повниться глибшим значінням.

Через певні осібні обставини батькової управи, молодий барон, по кончині старого, зразу вступив у власть над своїми розлогими добрами. Рідко коли перед тим було на Угорщині, щоб котрий дворянин держав під своєю рукою такі посілості. Його замки були без числа. А найперший пихо́ю та вѐличчю був «Палац Метценґерштайн». Його пограничні межі ніколи певне не визначалося, та самий головний його парк обіймав собою окіл у п'ятдесят миль.

По вшесті на власть над таким незрівняним маєтком такого нелітнього вла̀даря — та ще й вдача його бувши добре відома — не було чого й розмислитися над його можливою поведінкою. І справді, протягом трьох яких днів новий волода̀р закасував поведінкою самого Ірода[1] і геть повершив сподівання найпалкіших своїх прихильників. Ганебне бешкетування — безличне віроломство — нечувані звірства зразу дали збагнути його трепетя̀щим васалам, що жодна рабська покора — жодне як-найретельніше визнання власницьких прав негодні були відтепер забезпечити їм будь-яку оборону від безжалісних пазурів малого Каліґули. Вночі проти четвертого дня стайні замку Берліфітцінґ знайдено у вогні; і одностайна думка сусідства доточила злочин підпалу до ганебного списку безчинств та перѐступів молодого Барона.

Але підчас тривоги, заподіяної ним випадком, молодий державець сидів, очевидно заглиблений у думках, в обширнім і самітнім горішнім покої родового палацу Метценґерштайн. Багате, хоч і поблякле ткання, колихаючись тьмяно по стінах, являло похмурі й величні образи тисячі славних Барокових предків. Тут священики в пишних горностаях та папські досто́йники по-дружньому возсідали із самовладцями та суверенами, накладаючи своє вето на пожадання земних владарів та поборюючи силою папського верховѐнства супротивницьке бѐрло Архи-

  1. В старій англійській драмі Ірод (Herod) репрезентує собою бундючного тирана, звідси «to out-herod Herod» (власне, «переіродити Ірода») — розійтися в розкошах, пишноті, бучності. Пер.