Перейти до вмісту

Сторінка:Едґар Аллен По. Вибрані твори. 1928.djvu/48

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ніж ми гадали на перший погляд. Грошима там було дещо понад чотириста тисяч п'ятдесят доларів, що ми визначили, опреділюючи вартість монет як-найточніше по таблицях тогочасних монетних систем. Там не було нічого з срібла. Все було золото давньої доби і дуже різномаїтне — французька, німецька, еспанська монета, трохи англійських гіней і деякі монети, для яких ми не змогли знайти зразки. Було декільки дуже великих і важких монет, настільки витертих, що не можна було прочитати написи. Американських грошей не було. Трудніше нам було визначити вартість дорогоцінного каміння. Діяманти — їх було сто десять — були почасти дуже великі й чисті, і серед них не було ні одного маленького, рубінів було вісімнадцять, і всі — надзвичайної якости; триста десять прекрасних смараґдів, двадцять один сапфір і один опал. Ці камені, очевидно, були виламані з оправ і вкинуті в скриню. Самі оправи, що ми їх знаходили серед золота, були зім'яті ударами молотка, щоб зробити їх не до впізнання. Окрім усього того, там було велике число золотих прикрас — близько двох сот масивних кілець і серег, грубі ланцюги — тридцять, коли не помиляюсь; вісімдесят три дуже важких масивних хрестів, п'ять золотих кадил великої ціни, розкішна золота винна чаша, пишно орнаментована листям і бакхічними фігурами, два держаки від мечів добірно кованого золота і багато інших менших речей, яких я вже не можу згадати. Вага цих речей перевищувала триста п'ятдесят фунтів, і сюди я не включив сто дев'ятдесят сім прекрасних золотих годинників, що з них троє були варті що-найменш п'ятсот доларів кожен. Багато з них були дуже старі і, як годинники, вже не були придатні, бо механізми більше чи менше попсувалися від іржі, але всі були багато прибрані камінням і мали велику вартість. Ми вирахували ціну всього, що було в скрині цієї ночи, в півтора мільйони доларів, а після того, як були реалізовані дорогоцінності й каміння (ми зоставили собі дещо для свого власного вжитку), виявилося, що ми ще й дуже недооцінили вартість скарбів.

Коли нарешті ми скінчили розгляд і неймовірне хвилювання до деякої міри вщухло, Леґран, бачивши, що я вмираю від