становить родина, однак, є багато самотніх мужчин через брак укр. жіноцтва.
Після 1950 до А. прибуло ще небагато українців; деякі виїхали до ЗДА й Канади; тепер в А. живе бл. 20 000 українців, розміщених у стейтах і гол. містах приблизно так:
Назва стейтів — Українці в тис.
Новий Півд. Велз — 7,0 [1] Вікторія — 5,5[2] Півд. Австралія — 4,0 [3] Квінсленд — 1,5[4] Зах. Австралія — 1,2 [5] Тасманія — 0,2 Півн. Територія — 0,1(?) Територія Столиці — 0,2(?) Разом — 19,7
У тому ч. в центрах поодиноких стейтів:
- ↑ Сідней — 4,0;
- ↑ Мелборн — 3,5;
- ↑ Аделяїда — 3,0;
- ↑ Брізбен — 1,0;
- ↑ Перт — 1,2 (всі числа приблизні).
Укр. гром. і політ. життя в А. набрало тих форм, що постали на еміґрації в Европі Вже в першій пол. 1949 в місцях скупчення створились укр. громади, названі згодом, якщо діяли в центрах стейтів, — стейтовими громадами (вони мають свої відділи); в 1950 на першому делеґатському з’їзді укр. громад й ін. організацій, що відбувся в Сіднеї, для координації праці й репрезентації назовні створено Об’єднання Українців Австралії, перейменоване 1953 на з’їзді в Сіднеї на Союз Укр. Орг-цій в Австралії (СОУА). Після 1949 р. в А. постало багато укр. орг-цій, об’єднань, т-в й ін.: Союз Українок, який діє в центрах стейтів та ін. осередках і має централю на Австралію; юнацькі орг-ції — Крайовий Комітет СУМ в А., Пласт із надрядною Крайовою Старшиною Пласту в А. і Об’єднання Дем. Укр. Молоді (ОДУМ) із своїми відділами; до комбатантських орг-цій належать: Союз Укр. Комбатантів, Укр. Нац. Ґвардія, Братство 1 Укр. Дивізії Укр. Нац. Армії і Леґіон ім. С. Петлюри; діє представництво УНРади, ДОБРУС, представники майже всіх укр. політ. партій; спортові т-ва: «Лев» в Аделяїді, «Україна» в Мелборні й ін. У Сіднеї, Мелборні й Аделяїді існують студентські громади і театральні групи та хори, з яких найвідоміший — «Бонн» в Сіднеї; в Аделяїді працює Академічне Т-во.
Духовні потреби укр. католиків обслуговують 8 укр. свящ. у гол. містах А.; вони підлягають юрисдикції відповідних кат. єп. і користуються їх матеріяльною допомогою; не маючи своїх церков, користуються римо-кат. храмами. Укр. Автокефальну Правос. Церкву очолює архиєп. Сильвестер Гаєвський; вона підлягає митр. Никанорові в Европі; парафії УАПЦ діють по великих м. А., деякі з них придбали власні церкви; є також кілька свящ. УАПЦ (Соборноправної), які визнають юрисдикцію архиєп. Григорія в ЗДА; деякі українці належать до рос. правос. церкви. При укр. парафіях обох віровизнань існують братства і сестрицтва.
Для доповнення знань укр. дітей в австрал. школах організовано укр. недільні школи в усіх великих м. і передмістях; культ.-осв. працю провадять і деякі з названих вище орг-цій та об’єднань.
В Аделяїді виходить тижневик «Єдність», у Сіднеї — тижневик «Вільна Думка» літ.-наук. місячник «Слово», в Мелборні для правос. українців — «Наш Голос»; деякий час виходив гумористичний тижневик «Перець» та літ.-наук. квартальник «Наш Вісник» (Мелборн); вид. кн. ще не розгорнулося.
Укр. науковці згуртовані в відділах НТШ й УВАН; деякі з них працюють в австрал. наук. установах.
Плекання укр. нац. життя не натрапляє на жадні перешкоди з боку влади; недовге перебування укр. еміґрації в А. ще не сприяє асиміляційному процесорі, однак, на заваді організованому укр. життю стоять розпорошеність і великі віддалі між місцями скупчень українців, в деякій мірі — партійний поділ.
Перебування укр. еміґрації в А. спричинилося до активізації зацікавлення укр. проблемою серед австралійців, особливо завдяки мист. імпрезам, деяким маніфестаційним виступам (напр., з нагоди 20 річниці голоду на Україні) та праці укр. науковців.
М. Лапка
Австрія (Österreich), союзна респ. з 9 країв (Відень, Дол. А., Гор. А., Зальцбурґ, Штірія, Карінтія, Тіроль, Форарльберґ, Бурґенлянд), 83 900 км², 6 900 000 меш. (1951), в тому ч. 4 000 українців.
А. постала із Сх. Марки Карла В., 976 — 1246 під Бабенберґами (з 1156 р. князівство), з 1278 р. під Габсбурґами, які придбали в 14 в. ін. сх. альпійські країни, а з 1438 р. стали постійними нім. цісарями. А. в 15 і 16 вв. здобула м. ін.
