Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/108

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

74

74

74 Видкиў си взьили буйнії вітри В тихім кораблі вони звихнули, Йи в сине море перевернули. Тоти душечки там потапали. Там потапали, тай ни пропали, Бо йіх ратуваў свйитий Николай. Липі одна душка в море потала, В море потала, бо грішна була. Вна зогрішила витцу й матери. Вна няґіленьку ни шинувала, Старшому, вітцю, вна видрікала; II та душечка там ни пропала: Тай нирау за неў свгіитип Николай У сине море там тричи ди дна. Наш ґосподарйу, пане Федору, ІДо тепер робит ся наша верста? Ци держи віру старовіцкую, Старовіцкую, тай старих людий? Ци вни си мольи свйитому Різдву, Ци вни си клоньи свйитому Збору, Ца держи віру старовіцкую? Вже тепер ни так, пик було дауно, Ник було дауно за старих людий; Бо син на витця порйвает си, Донька з матїрйоў суперечит сй, А брат на брата вїж винимает, Сестра на сестру чирів шукаєг, Сусїд сусїда до вийта вдает, В війта непраудоў йиго обмоульит. Так си минула стара правдочка, Стара правдочка тай старих людий. Зап. від Федора Мики тейчука в Головах, Косгв. пов. 1002 р. Л. І'арматїй. Ся колядка сходить сі з другою п н. „Зіпсований св т“. Паралелі: В. НІухєвич, Гуцульщина, IV, ст. 64, ч. 18; ст. 65—67, ч. 20. 51. Ангели беруть ризи від Богородиці. Ой на річці, на Єрданї, Щедрий вечер, добрий вечер!* Там Божа Мати ризи мила;