Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/129

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

95

95

95 ІІилат вґлїдував там двіето мужа: В переднім ґлїдї були корбачі, Були корбачі тай гарапники; Я в другім ґлїдї гостра тростина. Там Христос ходив тогди улицев. Передний ґлїд бив арапниками, А другий ґлїд бив остров троптинов. Вни тамки Христа тьпжко вкарали, Пречисту креўцу попроливали, А дегле Пилаг на нї галтував, На ні галтувау, що буде бити. Припіов кривавпй вперед Палата Подьикувати, йако цареви, їїако цареви, тай Пилатови. Џ • И а їїилат сказав: Дайти ми води, Дайте ми води умити руки, Бо в мене руки цалком криваві. о їїа йиго вкараў так нивинного, о їїа йиго вкараў почерез Жїіди, А я сам вижу, що вин ни винен. Тай випускайит два розбойники, Йа Христа поклав до середини, До середини ид розбоїіникам. Тай зачив тогди бефелювати, Бефелюьати, Жидам казати: Сисї два люди, два розбойники, Два розбойники будим тратити, Бо сисї на смерть вже засужені. Нового пана їїсуса Христа, То на грабунку ніде не було; Сисї два льуде, два розбойники, То грабували, тай забирали, Сего третого з ними ни було! Так казав Пилат до Суса Христа: Ти новий пане, ти новий царю, С котрогож ти йи тай, пане, краю? А Христос сказав: Я з Вефлеема, Я там си родив, там моя мати, А я роду гіи Давидового. Я ІІилат тогди голосно кричив На усї Жиди, на всї кагали: