Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/132

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

98

98

98 Можу вмерлого з гроба здоймити, II йиго на світ знов воскресити. От таким хочу бути пророком. Пилате цару, меш умирати, Еіло си лишит тут на сий земяи, А ти там придепі иавперед мене; Ой я тут прийшов навперед тебе, А ти там прийдеш навперед мене. Я буду царем сес світ судити, Сес світ судити, всїм вам платити, За ваші дїла з оцего світа; Иик ни по правдї ви ту жийите, її ни по правдї права судите, Таку заплату від не гозмите. А Пилат тогди так засмутив си, Христові слова до себе ириймив. А Христос приймав йиго в »Вірую,« о їїиго в »Вірую,« що в »Пилаії« йи, Що в Пилатї йи і складавшую, Бо вин си складаў Христа карати. Погані Жиди тогди кричили: Пилате царю, розпнїте йиго На Пана Бога вин нарікайи Вин показує, що вин божий син, Що вин божий син, що вин йи Христос. Я в наших книшках тото ни стоїт, За йиго хрести ми ни знаємо; Коли Господь Бог без жони жпет, Видки би вин мав своєго сина? Коли Господь Бог ни має жони, То вин ни має своєго сина. Пилате царю, будем тьигати, Й будим ис тобоў вогонь тримати. Збунтувала си й увся старшина, Й увся старшина, котра жидівска, На нротив царя, проти}' Пилата, о її їїзбунтував си цілий Русалим Напротив царя, против Пилата. И а Пилат тогди так засмутив си, Гадайп Пилат: Нїчо ни враджу Напротив міста, так Русалима;