Перейти до вмісту

Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/135

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

101

101

101 А взяли тїлце Ісуса Христа, Ісуса Христа та й поховали, Та й поховали і в новім гробі. І тверду варту та й поставили, Бо в’ни Господу та іі ни вірили, Бо в’ни на гробі варту поклали. А в неділеньку та й пораненьку, Сонце сіяет, Бог воскресает. Тогди злинули з неба ангели І апостоли розвеселили. Зі збірки Онуфрія Савчука, Тогди ангели скрізь ісказали, Аби хрестяни Христу вірили, Бо Ісус Христос за нас умирав, За наші гріхи кровцу проливав, Нас усїх грішних с пекла відку¬ пив. Ой дай вам, Боже, шо в поли [вроже і т. д. Ясенів Горішний, пов. Косів. Б. » « В ґосподаренька, на імя (Йвана), На подвіріньку нова світлонька, А в тій світлоньцї тисовий сто¬ лик, Коло столика все старі люде, Раде радоньку старосьвіцкую: Ой як Жидове Христа мучили, Як они его на муку брали, Всеке дерево за нїхта били. Всеке дерево за нїхта не йшло, Червива іва тай согрішила, З пальця — мізинця кровцю пу- [стила. Збірка Ів. Вагилевича. ч. 51. Де кровце кане, церковце стане, Церковце стане з трома верхами, З трома верхами, з двома окнами, З двома окнами, з райскими двер- [ми. В одно оконце сонїчко сходит, В друге оконце сонце заходит, Райскими дверми сам Господь хо- [дит. Сам Господь ходит, службоньку [служит, Службоньку служит за ґосподаря, За ґосподаря, за его жону. Мих. Воечко зі Стінки. Відміни: Варіант В. Булки зі Струтина Вижвого, зап. 1864 р., дуже непов¬ ний і стягнений в одно з колядкою на тему, що більше, небо чи земля. В. Ой давно, давно та із перед-віку,1) [Та із перед-віку, з перво-дїянї,]2) Тогди3) Жидове Христа мучили, Христа мучили, на муку брали, На роспятию гей роспинали, Елюков за ребра гей розбивали, Терновий вінец4) на голов клали, Глогові шпильки за нїхта5) били, Всеке деревце били у тїльце. Всеке деревце ве лїзло в тїльце, Червива іва6) та7) согрішила, Ісуса Христа кровцю пустила. Де кровце кане, церковце стане, Де плечі впали, престоли стали, Де руки впали, там свічки стали, [ ]8; Де личка впали, образи стали, Де зуби впали, дзвононьки стали.