Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/138

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

104

104

104 58. Житє й смерть Христа. Ой рано, рано, гей там задзвонено, Там задзвонено в містї в Флиеві, Гой епіе ранше й Пречиста встала, Й Пречиста встала, Йсуса вродила, Исуса вродила, в ризи вповила. Пресетий Йосип я й впеленував, Сетвй Гаврйїл я й пророкував: о И оце ж нам буде наш царь предвічний, Наш царь предвічний, ваш уткупитїль, И наш уткупитїль, душем спаситїль. Царь Ирод узнав, тай дїти стинав; Ой и тепер си дїти стинає, Й ни одному си пардон ни дає, Бо тот, же мав си той народити, Шо вин без кінця тай майи жити. Пресьвитий Йосип я в ночи устав, Я в ночи устав, й осля осїдлав, Й осля осїдлав, я й Сусом втїкав, Я й Сусом втїкав в Гепецку земню, Там трицїт лїт жив, віру потверджев. Ой у трицїть лїт й на вичеру йшов, Й на вечеру йшов, на тайау, смутну. с о И на Живний Читвер Исуса мучели, Гой у пегницю на хрест роспнули, Гой у суботу в гріб поховали, В гріб поховали в самий камений, Жвавим каменем го привалили. Гой ми ж будемо й ліси рубати, И лїси рубати, Исуса шукати. Гой ми-ж будемо море копати, Й море копати — воду спускати, И воду спускати — Исуса шукати. Гой ми-ж будемо й камінь лупати, Й каміаь лупати, Суса шукати.

Нагішлиж ми Йсуса в старшего брата, В старшего брата, в его ґаздинї. На Воскресїне Сус воскресив си, На Вознесїне Сус возносив си, Йсус возносив си гі аж на небеса.