Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/150

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

116

116

116 В третім вершечку ай ластовонька. Не був-же тото сив соколонько, Ай був-же тото ґосподаренько. Не була-ж тото сива кунонька, Ай була-ж тото ґосподинонька. Не була-ж тото ластовлятонька, Ай були-ж тото їх дитятонька. А за сим словом . . . Записано в Дубі, 10 липня, 1807 р. В. Ой течут, течут бистрі річеньки, На тих річеньках сплавиноченьки, На тих сплавоньках по три вершечки: В першім вершечку сив соколонько, В другім вершечку сив зазуленька, В третім вершечку ластовятонько. Ой не тото єсть сив соколонько, Але тото єсть господаренько. Ой не тото єсть сив зазуленька, Але тото єсть господиненька. Ой не тото єсть ластовятонько, Але тото єсть їх дитятонько. А за сим словом будьте здорові, Господиненько з господареньком. Ноеиця, Калуськ. пов. зап. 1884 р. 3. Грушкевич. Паралелі: П. Чубинскій, Трудьі, III, ст. 280, ч. 12. Г. А что віточки А что сучечки то его дїточки; то его синочки. Бувай же здоров, сам пан хазяїн, Із Новим годом, із усїм родом, Ні сам собою — с своєю семею. А в пана, в пана, в пана Івана Святий вечер!* Стояла яблоня посеред двора, На той яблонї золотая кора. Золотая кора — то его жена; А что почечка — то єго долечка; Ал. Д. Малинка, Сбор. матеріалові, стр. 76, ч. 112. Паралелі: Б. Гринченко, 9тногр. матеріали, ПІ, ст. З, ч. 2. —А. Потебня, Колядки и щедровки, ст. 211—245, ч. 15. — Я. Головацкій, Народ, пѣсни, II, ст. ЗО—31, ч. 42.