117
117
117 68. Родина господаря. А. Шо у нашого пан-оца широкії ворота, За тими воротами стоять стовби зОлотії. Сам хозяїн ходить, як місяць ісходить; бго жена ходе, як сонечко сходе; бго дїти ходять, як зорочки сходять. Ал. Н. Малинка, Сбор. матеріалові, стр. 75, ч. 110. Б. Що й у нашого пан-отця Сидить батько з синами Золотії ворітця, Пише листи перами. А за тими ворітьми Шо на небі молодик, Стоять стовпи золоті. До то божий чоловік; А за тими стовпами Шо на небі зоря, Стоять столи заслані. До то божая жона; А за тими столами Шо на небі зірочки, Сидить батько з синами. До то божі дїточки. Б. Гринченко, Втногр. матеріали, 111, ст. З, ч. 1. Паралелі: А. Малинка, Сборн. матер., ст. 75—76, ч. 111. — П. Чубинскій, Трудьі, ПІ, ст. 433, ч. 170; ст. 460—462, ч. 24; ст. 463, ч. 25 (початок). — А. Мет- линскій, Народ, южн. рус. пѣсни, ст. 342—ЗіЗ. — О. КоІЬег^, \Уо1угї, ст. 81—82, ч. 147. — Б. Гринченко, Зтиогр. матеріали, Щ, ст. 37, ч. 52. — А. Потебня, Колядки и щедровки, ст. 619. — А. Терещенко, Бнгь рус. народа, VII, ст. 54, 111 і 113.— Кіев, Старина, 1889, П, ст. 482. 69. Господар вижидає потомна. Чи дома, дома сей же пан хозяїн? Рай розвив ся, Ой рай розвив ся, Христос народив ся Та в його дому.* Немаж його дома, — він у царя в Бога, Сидить за скамнею, усе листи пише, Усе листи пише, та до милої шле: »Коли-б же я знав, що то син буде, То я б коня купував, сіделечко змалював, Сїделечко змалював, та й у службу віддав. Колиб-же я знав, що то дочка буде, То я б скриню купував, худібоньку готував, Худібоньку готував, та й заміж би віддав!« Б. Гринченко, дтногр. матеріали, 111, ст. З, ч. 3.
