Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/152

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

118

118

118 70. Дві радости. Ішов, перейшов місяць по небі Та стрів ся з ясною зорою; Ой зора, зора, де в Бога була, Де в Бога була, де маєш стати? Де маю стати? В пана Івана, У пана Івана, на його дворі, Та на його дворі, та в його хатї. А в його хатї та дві радості: Першая радость — сина женити, Другая радость—дочку віддавати. П. Чубинскій, Труди, 111, ст. 415, ч. 140. Паралелі: Н. Маркевичь, Обьічаи и повѣрья, ст. 2'\. 71. Одяг господаря. А. Ой дома, дома господаренько, Господаренько, чом Василенько? Ой знаемо-ж ми, же єсь він дома, Ой сидит собі по-конець стола, По-конець стола з жовтог’ явора. На нїм кошулька як снїг біленька. А де вна прана? В краю Дунаю. А де кручена? В тура на розі. А де шушена? На явірничку, На явірничку в самім вершечку. А де качана? В Львові на столї. А де вбирана? В світлій світлонцї, В світлій світлонцї при оболонці', Зап. В. Посацький, Лолин. Ди дома, дома ґосподаренько?2) Ай знаємо ми, що він є дома, Сидит же собі по конець стола, По конець стола красше сокола. На нїм шапочка як мак дрібненька, На нїм кошулька як біль біленька, Як біль біленька, як лист тоненька. Туркинька брала, ткаленька ткала, Шевкинька шила, пралечка прала. При оболонці, при яснім сонци. А вбирали ’го три ангелове: Як ’го вбирали, на руки взялп, Тай занесли ’го а в рай до Бога. Тепер ти в раю, наш ти паночку, Ой наш паночку, господареньку. Служи службоньку вірну до Бога, А по Богови Вожой Матери, А по Матери і усїм святим. А за сим словом будьже нам здоров, Ой наш паноньку, господареньку, Господареньку, чом Василеньку.г) Де-ж она прала? В краю Дунаю. Де вна кручена? В тура на розі. Де вна сушена? В верху явора. Де вна тачана? В Львові на столї. Де вна вбирана? В світлі світлонцї, В світлі світлонцї против оконце. Ой убирав ї можний панонько, Можний панонько, ґосподаренько. А за сим словом . . . Записано в Дубі, 10 липня, 1867 р.

  • ) Ітд. вінчуе ся, як хто хоче. — Пр. запис. За кождою стрічкою додав ся:

„Ой дай Боже!“