Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/164

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

130

130

130 А запїсочки — білі лїсочки. Сьвятий Николай воли їм гонит, Свята Пречиста їсти їм носит, їсти їм носит, та все їх просит: Ой, оріт, синки, йа з довга нивки, Йа з довга нивки, йа з дрібна [скибки, Та носїемо яру пшеницю, Уродит нам ся стебло серебло, Стебло серебло, золотий колос; Зберемо женці—гречні панїнки, А носїлочки — молоді хлопці, А кладїлнички — старії люди, Накладемо кіп, як на небі звізд. Стоїт господар межи копами, Зап. 1900 рџ) Василь Васараб Як ясний місяць межи звіздами. Звеземо еї к’ новому двору, К’ вовому двору, к’ господарчому. Поставим стожок в споду широчок, В споду широчок, в верху височок, Та завершимо сивим соколом. Сив сокіл сидит, далеко видит, Далеко видит, в Дунай ся дивит, В Дунай ся дивит, виз-рибу видит, Виз-рибу видит, із нев говорит: Ой визо-рибко, де-би нам бути, Деж би нам бути ой на вечері? Ой тобов, рибко, юшки перчити, А мнов соколом стожки вершити. у Ляхгвцях, Вогорд. пов. В. Рук. Оссол. 2411, т. П, кар. 154 і 161. Село Розгірче. Ой чий то плужок найраньше [вийшов?1) Сякий то*2) плужок найраньше [вийшов.1) Сам Господь божий волики гонит, Света Пречиста їстоньки носит, їстоньки носит, все Бога просит: »Ой родиж, Боже, жито, пшеницю, Жито, пшеницю, всеку сївбицю. Буде пшеничка Богу на хвалу, Богу на хвалу, людьом на дару. Будут женчики, все молодчики, Будут волоньки як повозоньки; Приспів: Радуй се, радуй се, Будут копоньки яво звіздоньки, Будут снопоньки як дробен дож- [джик.3) Будут возити, в стоги стожити, А в ширш ширити, а в вис ви- [сити. А на вершечку сив сокіл сидит, Сив сокіл сидит, в море се дивит; В море се дивит, рибоньку ловит; Рибоньку ловит господареви, Господареви на вечереньку.4) Господареви тай господини Тай господини и всї челедцї. земле, син нам се божий народив. Варіант на кар. 161.: 1) Війшов; 2) такого то; 3) дожчик; 4) господареви на вечереньку, на вечереньку, на светий вечір. Двох останніх стрічок нема. Вар. Ів. Ляторовського 8 Городниці, записаний у 50-тих роках XIX ст. по двох початкових стрічках звучить далі так: Вийшов до него батенько его; Будут женчики всі молоденькі, Ори, синоньку, дрібну скибоньку, Будут снопоньки, як колодоньки, Будеш сїятоньки яру пшеничоньку. Будут копоньки, мов ті вороньки, Буде пшениця, як тростиниця, Буде гуменьце, як ясне ссньце.