165
165
165 Він за суд бере та по сто рублів, А за ради бере та по тисячі. Передав жевї золоту тканку, А своїй дочці золотий перстень, А свому сину вороного коня. А жена в тканцї та погаркуе, А дочка в перстенї та похвастуе, А Петренко на конику викрагааєт ся, Його батенько утїшает ся: Ой ти синку мій, та чадо моє, Та піди в Москву, послужи царю. А чим тебе цар та пожалує: Чи рублем, чи полтиною, Чи золотою ружиною, А чи вірною дружиною? Не хочу рубля, НІ ПОЛТЙНИ я, ЬІЇ золотої ружини, а хочу я вірної дружини. Журафа, Богодух. пов. зап. І. Жаноісура. Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, II, ст. II, ч. 15; ст. 33—34, ч. 47; ст. 607, ч. 45. — В. Антоновича и М. Драгоманов'ь, Историч. пѣсни, І, ст. 49—50, ч. 14. — П. Чубинскій, Трудьі, ПІ, ст. 369. ч. 93. — А. Потебня, Колядки и іце- дровки, ст. 710—714, ч. 70. — А. Терещенко, Бьігь рус. народа, VII, ст. 58. 99. Родина при вечери. А. Остроже остронош двір; В тім остроженцї три віконці: В першім віконци ясний місяць, В другім віконци ясне сонце, В третім віконци ясні зорі. Не єсть же то ясний місяць, А єсть же то пан господар; Не єсть же то ясне сонце, А єсть же то жона його; Не єсть же то ясні зорі, А єсть же то дїтки його. Сидить собі кінець стола, їсть кутицю пшеничную; Коло його жона його, Коло жони дїтки його, Коло діток челядонька. Зап. 3. Ходаковський в Жимові, Володимир, пов. ч. 460. Б. На схід сонця стоїть хатка, А в тій хатцї — три оконці: Єдно оконце — ясен місяць, Друге оконце — ясне сонце, Коростятин, Вовкодави, Доманицький. Трете оконце Ясен місяць Ясне сонце - Ясні зірки — — ясні зірки; - то господар, господиня, його дїтки. Липки, Ровен, пов., Волин. Губ. зап. В,
