166
166
166 А в пана Йвана золота верба, Радуй ся земле, Весели ся, Боже наш, над нами!* А на тій вербі золота кора, А на тій вербі рожеві квіти. Ой то*ж не верба, Йванова жона, о Ой то-ж не кора, Иванова неня, Ой то-ж не квіти, Йванові дїти. Зап. Василь Степанснко — А в пана Йвана три столи стоїть: На першім столї гірка горілка, На другім столї вино-зелено, На третім столї медок-солодок. Гірка горілка для чоловіка, Вино-зелено для жони його, Медок-солодок для його дїток. Добрий вечир! в Канівськім повіті, 1895 р. В сего нашего пан ґосподаря, Ой раненько!* Пан ґосподаря, на іме (таке то), На дворі ему нова світлонька, Нова світлонька з мрамор каменя, А в тій світлоньцї а все столове, А все столове, все тисовії, Все тисовії, позастилані, Ой обрусами все шовковими, Все шовковими, кітаевими. Поза столове сидет панове; Ой межи ними найстарший панок. Найстарший панок, ґосподаречко. Поперед него дїточки его, Слухают ради своего пана, Своего пана, свого батенька: »Ви, перші дїте, стадо лїчіте; Ви, другі дїте, вівцї лїчіте; Ви, третї дїте, шати лїчіте.« Першії кажут, що стадо в цїли, Другії кажут, овечки в цїли, Третії кажут, що шати в цїли. А тото стадо а сріблороге, А сріблороге, золотогриве, Золотогриве, сріблокопите. А тото овечки а сріблорогі, А сріблорогі, 30Л0Т0В0ВНІ. А тото шати а все блавати, А тото шати, чем не блавати. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 11. Дмитро ІІонович із Хутькова. Паралелі: Я. Головацк й, Народ, пѣспи, III, ст. 7—8, ч. 8. 100. Приготовлюванє гостини для святих. А. Йшов місячейко попід небойка, Буде Христос на вечери!* А за ним, за ним темна темнойка, Темна темнойка, его матїнойка. Ясний місячейко, его батейко, Ясна зоройка, его сестройка. Я ездем посел від Господа Бога, Щоб ми ту були тисові столи, Тисові столи, обруси лянні, А кубойки в три рідойки. Півмиски порцелянові, лижки [цинові,
