Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/233

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

199

199

199 Будь-же нам здоров, пане ґосподару, Не сам з собою — зо свов жоною, І зі всїм домом — Господом Богом. Зі збірки о. Мих. Мосори — Поручин, пов. Бережани. В. По горі, горі, стеженька здавну, Надійшов нею господаренько, Надносит свічі при праві руцї. А за ним іде ґаздиня его, Несе колачі при праві руцї. Тобі колачі з ярої пшениці, А тобі свічі з ярого воску. Сами дзвононьки а й задзвонили, Сами ся двері повдотворяли, А всї Святії на Служби стали, Служби служити, Бога просити За здоровлячко господарское, Господарское, молодецкое. Невідомо, де записано. 109. Ангели ведуть господаря до церкви. Ой через гору та1) через Дунай Стоят мостоньки калиновії, Калиновії, покощенії, Покоіценії жуновинами. Ой ішов ними господаренько, Господаренько, чом (такий то). Тай зострічае2) два-три ангели: »Біг — помагай — біг3), господареньку! Господареньку, чом (такий то).« »Бодай здорови, два-три ангели.« »Ой де-ж ти ідеш, господареньку, Господареньку, чом (такий то)« ? »Ой яж бо іду в рай дороженьки, В рай дороженьки, до милог’ Бога.«4) »Верни-ж се з нами, а з ангелами, Права-ж ти буде в рай дорожевька.« Ой взели-ж его по під плеченька, Тай понесли го в рай дороженьки,