200
200
200 Тай принесли го іт5) костел ови,6) Тай занесли го ба й до костела7), Поклали его конец8) престола. Ой на престолі горет свіченьки, Поза свіченьки стоят чашеньки, Поза чашеньки сидят ангели. Ой сидят, сидят, радоньку радят, Радоньку радят субірненькую, Субірненькую, недїльненькую. Света пречиста словечко зрекла: »Ой ви ангели, ви божі9) дїте11)! Беріт на себе церковні11) ризи,12) Та йдїг до церкви службу13) служити, Бо уже пішли деки дзвонити.« Кому найперше? Богу светому, А по Богови божій14) матери, А по матери ґосподареви. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 18. Петро Пл'іш із Ясеня. Відміни: Рук. Осс. 2411, Б, к. 165: *) ой, 2) зострічее, 3) помай—біг, май— біг, [ ] 4) нема, 5) ік, 6) костьолови, 7) костьола, $) нонець, 9) бож'і, 10) дїти, 11) цер¬ ковні, 12) річи, 13) служби, 14) божі. Приспів: Ой дай Боже! Подібний варіяпт записано в Дубі, 10 липня, 1867 р. Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, II, ст. 27—28, ч. 38; ст. 605 — 606, ч. 42, — А. Потебня, Колядки и щедровки, ст. 759 — 761. 110. Ангели випрошують долю господареви. Що в пана Степана по його двору Святий вечер!* Сам Господь ходить с трома святими, С трома святими, із янголями. Що перви янголь у Бога просить: »Ой пошли, Боже, пану Степану, Пану Степану у полї долю: У полї долю — густее жито, Густее жито, частії снопи!« А другі янголь у Бога просить: »Ой пошли, Боже, пану хазяїну, Пану хазяїну в пасїцї долю: Тисячу роїв, сто бочок меду, Сто бочок меду, сто пудів воску!«
