Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/239

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

205

205

205 Побачив же він тоти голуби, Ай ізтег коня тай став стояти, Затєг стрілбочку, хоче стріляти. Тоти голуби бай промовили: Васильку ти наш, тай паничу Ци меди сьвитет свитому Збору, Ца кум до кума з вичеров ходит. У нас так нема, ек стародавно: Ни кум до кума з вечеров не [йдет, [наш! Не зміряй ти в нас, не губи ти [нас! Гой брат на брата меч витегает, Сестра на сестру чирів шукает. Ой бо ми не є сиві голуби, Алеж бо ми е сьвіті ангели. Нас Господь зіслав я й в цесе Ой иа здоровле, пишний паничу, ІІз коледкою, з вітцем, з маткою. Віншуєм тебе многая лїта, Многая лїта, шістя, здоровля. [село, Дай жеж ти, Боже, втїху, радости, Втїху, радости, в дїм веселости. Поза цим словом тревай нам Ци е в сїм селї старіки люди, Ци держет права, ек стародавно: Ци пиво варет сьвитому Різдву, [здоров! Зап. в Ясенові ГорішКосів. пов. від Андрія Ѣоднарука М. Сеник. Ой цес сам ґазда за Богом ходит, За Богом ходит, шьипочку носит, Шьипочку носит, Господа просит: Ой Господи наш, вступи ко до нас, Вступи ко до нас на вечиречку! Ай Господь речит до пана Митра: Ти йди до дому, а я там буду, А я там буду тай відознаю, Ой чи так тепер, ек старих давен: Чьи смажут меди к сьвітом вечеру, Чьи варе пиво к сьвітому Різдву, Чьи душе вино к сьвітому Збору. Ой ни так типер, єк старих давен: Ни смажут меди к сьвітій вечери, Ни варе пиво к сьвітому Різдву, Лиш куре горівку к сьвітому збору. Типер на сьвітї тьижко постає, Тьижко постає, люди си сварьи: Земля божая людем ни стає, Ближень до ближня вже ни вступає, Вже ни вступає, стежку копає, Стежку копає, перелаз строшйт, Перелаз строжйт терновим глогом. Г.