213
213
213 Одну елужбочку за челядочку, Другу елужбочку за мого ґазду, Трету елужбочку за мене саму. Вінчуемо вас щьистем, здоровем, Щьистем, здоровем, свитим Рождеством. Зап. в Сок олівці, Косівського пив. від Аксентія Колобейчука, М. Тгтяківна. Ж. Ой з за гір, з за гір, з за полонини Радуй ся — радували ся усї сьвитії [рождеству !* Та вілинула біла хмаронька. Шо то не е ми біла хмаронька, Ей то ми е ботей овечок, Ботей овечок молодчикових, Молодчикових бай Василькових. На перед овец білий молбдец, А за віўцьими три віўчьирики, Три віўчьирики, ўсї три сьвитії, Ўсї три сьвитії, не однакії: Бо одно віўчьирь ўсе сьвитий Юрий, А другий віўчьирь ба сьвитий Петро, А третий віўчьирь сам сьвитий Господь. Тай идут собі тай несут собі По сопілонцї, по трбмбітонцї. Ў сьвитого Юра ўсе листовая, Ў сьвитого Петра бай цьвітовая, Ў Бога сьвитого ўсе золотая. А ў неґіленьку дуже раненько Посходили сї ўсї товариші Та до купоньки до порадоньки. Віўцї лишили на молодчика, На молодчика, на віўчьирйка, Сами сї зньили на небесоньки, На небесоньки та до службоньки. Службу служили, раду радили, Шо ў котру днину віўцї мішьити. Та Юрий мовит, шо у суботоньку, А Петро мовит, шо у неґілоньку, А Господь рече: Ўсе сьвитий ГОре! Та сьвитий ІОре, не так то буде, Бо суботонька послїдна днинка, А ў неґілоньку ўсе не годит сї. Будїм мішьити у першу днинку, У першу днинку, у понеґілчик, У понеґілчик понад вечірчок, Будем мішати тай віступляти, Ой из царини ўсе у полонини, Будїм мішати тай тромбітати. Так Господь мовит: Тромбечи,Юре, Тромбечи, Юре, ў свою тромбітку, Ў свою тромбітку у голосную, У голосную, у листовую. Пішли голоса по ўсих низинах, Та по низинах, по буковіїнах, По буковинах, по ўсих річйнах, Та по річйнах, по кирничинах. Усї низини зазеленіли, Буковини сї зашаріли сї Та зазулечки повилітали, Повилітали, защебетали, її ўсї сї річки порозмерзали, Ўсї сї кирнички повипоўняли, Пообцвитали ўсе лотадами. Та ўсї овечки та заблеяли, Ўсї сї віўчьири израдували, Тай ўсї віўчьири тай усї душі. Лиш одна душка сумненька була, Сумненька була, бо грішна була, Надогорьила вітцю и ненці. Тота сї душка розвеселила, Покаяла сї, Бога просила.
