Перейти до вмісту

Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/248

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

214

214

214 Та Господь мовит: Тромбечи, Пе- [тре! Тромбечи, Петре, у свою тромбітку, Ў свою тромбітку у голосную, У голосную, у цьвітовую. Як затромбітаў ў се свитий Петро. Пішли голоса по полонинах, По полонинах, по ўсих царинах, Тай по ўсих садах, по виногра¬ дах, По виноградах, по пасїченьках. Ўсї полонини у цьвіту стали, Ўсї полонини тай ўсї царини, Тай усї сади тай виногради. Зродило цьвіту по ўсему сьвіту, А пчолоньки сї бай изроїли, Як сї зроїли, на цьвіту сїли, Та на цьвіт спали, медок зібрали, Зібрали медок, жоўтий вощечок. Солодок медок д’ сьвит вечерови, На вечероньку молодчикови; Жоўтий вощечок на тоўсті сьвічі, На тоўсті сьвічі д’ сьвитому Різ- !дву. Як затромбітаў сам сьвитий Го- [сподь Ў свою тромбітку, я ў голосную, Я ў голосную, я ў золотую, Пішли голоса попід небеса, Попід небеса, на скрізь небеса, На скрізь небеса на штири чьиста, На штири чьиста по манастирьих, По манастирьих, по ўсїх церкоў- [цьих. Сами сї церкви подомикали, Сами сї сьвічі позажйгали, Сами сї дзвони бай продзвонили, Та ладани сї запалили сї, Сами сї книги подощіпали, Тай ангелоньки на службу стали, На службу стали тай заспівали, Та заспівали ўсе соборную, Молодчикови заздороўную, Ой за щістечко, за здороўлечко. Тай за сим словом най росте здороў, Най росте здороў тай не сам собоў, Не сам собою, з вітцем, матїнкоў, Тай из братцьими, из сестричками, Из усим родом докола двором, Шо на многи лїт, на доўгий вік, Від сего року аж до другого, Поможи, Боже, діждати его. Зап. від Ів. Мельника в Зелсници А. Онтиук. Паралелі: Ол. ІІчілка, Укр. колядки, ч. 7 (Кіев. Старина, 1.903, IV, ст. 137—133). — А. Потебня, Колядки и щедровки, ст. 181—210, ч. 14 —Г. Купчанко, ІІѢсви, ст. 374, ч. 2. — О. КоІЬегд, Рокисіе, І, ст. 99—101, ч. 7. — Мета, 1863, ст. 164—165, ч 1. — В. Шухевич, Гуцульщина, IV, ст. 39—40, ч. 6; ст. 51 — 56, ч. 6—8. — Я. Головацкій, Народ, ьѣс їй, III, ст. 110, ч. 2; ст. 532—533, ч. 1; ст. 513-544, ч. 2. 116. Розмова святих. Ой там на горі древо рубають, Древо рубають, церкву будують. У тій церковцї престоли стоять, А на престолах три святцї сидять: Першее святце — святий Микола, Другеє святце — святе Юрія, Третее святце — сам Бог небесний.