228
228
228 Сподївала ся господиненька Сподївала ся господиненька Свого милого господаренька, Свого милого господаренька, Поклала плоти з білого полотна: Садила сади, все виногради: Чейже мій милий з дому надїде, Чейже мій милий з дому наді де, З дому надїде, на полотна зїде, 3 дому надїде, у сад заїде, Щоб ся полотна не заломили, В садок заїде, з коника злїзе, Мого милого не затопили. З коника злїзе, до хати війде. Зап. 1864 р. у Струтинг Вижнім Вас. Гулка. ІІаралвлї: А. Потебня, Колядки и іцедровки, ст. 445, ч. 33. — Я. Голо- вадкій, Народ, пѣсни, II, ст. 87, ч. 24; НІ, ст. 73, ч. 16. — Правда, 1877, ст. 301, ч. 5. 134. Муж привозить дарунки з війни. А. Ой заспівали рано пташеньки, В недїлю! В неділю рано зелене вино саджено!* Ой вийшлаж іт ним ґосподинечка, Ґосподинечка, на іме (Анна): Ой не співайте рано, пташеньки, Не побуджайте моего пана, Бо мій панонько барзо трудненький, Барзо трудненький з війни приїхав, Тай привіз мінї барз дорогий дар, Барз дорогий дар, дорогий рубок, Дорогий рубок на головоньку. Ой заспівали рано пташеньки, Ой вийшлаж іт ним ґосподинечка, Господинечка, на іме (Анна): Ой не співайте рано, пташеньки, Не побуджайте моего пана, Бо мій панонько барзо трудненький, Барзо трудненький з війни приїхав, Тай привіз мінї барз дорогий дар, Барз дорогий дар, шовковий лїтник, Шовковий лїтник на мій станочок. Ой заспівали рано пташеньки, Ом вийшлаж іт ним ґосподинечка, Ґосподинечка, на іме (Анна): Ой не співайте рано, пташеньки, Не побуджайте моего пана,
