232
232
232 У поскілонцї, ше у перинонцї; Кований пояс лядвоньки ломит. Бо мій паночок у войну їздиў, Шоўковий завій на головоньку, Та у слаўні міста, близько залїста. На головоньку ба прослабоньку. Ой бо він їздиў Львіў розбивати, А за сим словом була здорова, Львіў розбивати, крам забирати. Була здорова, ґречна невісто! Та навіз менї дорогих краміў: Була здорова не сама собоў, Ой вивіз менї злїтки - чобітки, Не сама собоў, з ґосподареньком, Тай вивіз менї дорогу сукню, 3 ґосподареньком тай з дїточками, Тай вивіз менї шоўковий пояс, Из усим родом, докола двором, Та вивіз менї дорогий завій. На многи лїт, на доўгий вік, Злїтки чобітки палчики щиплют, Від цего року аж до другого, Шоўкова сукня стеженьки мете, Поможи, Боже, діждати его. Зап. від Ів. Мельника в Зелении/и А. Онищук. Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, П, ст. 48, ч. 14; ст. 50, ч. 17; ст. 89—90, ч. 28; Ш, ст. 81-32, ч. 3; ст. 84-85, ч. 31; ст. 131—132. — А. По- тебня, Колядки и щедровки, ст. 494—495. — Правда, 1868, ст. 105—106, ч. 1. — П. Чубинскій, Трудьі, Ш, ст. 320—321, ч. 49. 135. Муж привозить дарунки з ярмарку. Ой в чистім поли каменец стоїт, Калино! Калино, вино, винная моя ягода!* На тім каменци три прутки ростут: Єдин ми пруток чом калиновий, Другий ми пруток чом малиновий, Третий ми пруток (йа) горіховий. На калиновім сив соколенько, На малиновім сива зазулька, На горіховім ярі пчілочки. Зорчи словечко, ґосподинечко, Ґосподинечко, чом (імя)! Сив соколочку, не квіли рано, Не пробуджей ми господаренька; Тепер приїхав з ярмарівочки Там ми вторговав не великий торг, Не великий торг, три коровицї, Три коровицї, всї три сивії. Зорчи словечко, ґосподинечко, Ґосподинечко, чом (імя)! Сива зазулько, не куй раненько, Не пробуджай ми господаренька; Теперь приїхав з ярмарівочки,
