XXXIII
|
Вставай из печі, натєгай гачі, |
Газда виходи и просит до хати так само, єк у днину.
Колєдники єк ходе, а дес идут ид хатї и видє, шо там запертї двері, то навіть пусто и ни повертают ид тій хатї. Єк приходє до хати одного з колєдників, шо ходит мижи ними, то тот колєдник вже в себе у хатї ни колєдує, лиш гости колєдників. Звичєйно колєдники в хатї свого колєдника побратима чюют си свобидві и бирше припочювают та позволєют собі вже на всєкі збитки, бо їх товариш добре розуміє и муси перебачєти. В хатї берези веде всий провид колєди єкий колєдник, котрий знає звичь, бо й береза має у себе вурльоп.
Де би трафили коледники, що є мертвец у хатї, то там таки повертают, але без скрипки и тримбіти на колїнах коло кіла колєдуют умерскої колєди, и потихо виходе собі далї. В тий хатї, де був мертвец у тим роцї, колєдники лиш так си набувают, але гуляти ни можна. В котрий хатї наймут умерску колєду, а дают за умерску колєду миску зерна и свічку та шустку гроший, то колєдники колєдуют вже гет по всему, стоїчі смутно, лиш при йгрі тримбіти, а по скінченю колєди тримбіташ грає умерскої, а колєдники Богу си молє и витак вже в хатї тий ни можна анї плєсати, нї гуляти, нї співати.
Коли вже доходє колєдники гет, то в послїдний хатї мают „розплєс“, де обреховуют гроші, а давно поки брали хлїб „колєду“, то була и дїлевшіна. На розплєс сходит ци дуже богато людий и там нираз найбирше си набувают колєдники, та вистрілюют з пістолєт. А по всему роздєковуют ци и перепрошуют ци за всєкі жерти, єкі си вели и розходє си колєдники домив.
Всі колєдники ходє даром, лиш скрипник, тримбіташ и береза, єк хотє, то берут собі плату, бо їх найтєжша служба и вни ни сміют лишити вид почєтку до кінця.
Гроші з церковних колєдників виддає си до церкви, де витак пип оголошує в церкві и дєкує людем и колєдникам, а з свіцких колєдників до чітарнї, де витак на зборах си оголошує и дєкує си людем и колєдникам за їх добре дїло.
Колядки і щедрівки. I.
III.
