Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

3


Купи ми, мужу, злотний дзвіночок,
Ой пришпили ми під подолочок.
Купи ми, мужу, ключ, колодочку,
Замкни ти мене у коморочку.
Йик я изхочу хлопцї любити,
Будут си твої замки ломити.
Йик си наважу, двери видважу,
А йик изхочу, викном вискочу.
Намашчу я си солониною,
Випхаю я си и стелиною.

Зап. М. Кузьмак у Жабю-Ільци.

2. Підстїнна колядка.

Типер співают підстїнну колядку пид викном; як си впрошуют в хату, усій чельиди разом:

Вой забарив си місець у крузї,
 Дай Боже!
Місець у крузї, гість у дорозї.
Ой ишлож тудав бай девять купцїв,
Бай девять купцїв, хлопцїв-молодцїв.
Ой питали си тай десьитого,
Отсего ґазди тай і ґречного;
Тут ми їго си бай допитали.
Вин собі сиди у своїм дому,
А в своїм дому вой коло стола,
Вой коло стола єворового.
Поперидь него білі колачі,
Білі колачі з ярого жита;
Ой є из жита тай из пшеницї.
Він собі сиди, тай раду ради,
Тай раду ради я из ґаздинев,
Я из ґаздинев, из дїточками :
Шо до нас прийшли я в рік гостеви,
Єк би й удати, відвінувати?
Відвінуємо сріблом, золотом,
Сріблом, золотом, єров пшеницев.


Колиж ви дома, ґреч(и)ний ґаздо,
Вийдиж ти ид нам тай подєкуй нам,
Шо ми так тобі пришьебетали,