Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/43

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

9

Господини.
13. Господиня пряде золото.

Ци є ти дома, ґосподинечка,
Ґосподинечка, на імя (Анна)?
Служеньки кажут, нема їй дома,
Нема їй дома, гей у кімнатї.
Щож она дїе? Золото пряде.
Ходїм до неї колядовати,
Ой чейже нам дасть по колядочцї,
По колядочцї хоть відзадячко,
Хоть відзадячко, хоть відпрядочки,
Хоть відпрядочки на шеріночки.

Збірка Ів. Вагилевича, ч. 55. Федор Шміґельський з Пилипча.

Паралєлї: Я. Головацкій, Народ пѣсни, III, ст. 31, ч. 2. — В. Кравченко, Етноґр. матеріали, ст. 18, ч. 50.

Парубкови.
14. Парубок радить ся ріднї.

На добрий вечир, ґречний паничу, ми д тобі!
Гей ци позволиш защидрувати сам собі?
Ой почекайти хвильку-годинку малую,
Та най я піду аж до батенька, звідую
Ой добри тобі в яснїй світлонцї питати,
А нам зимненько на морозочку стояти.

(Дальше йде парубок питати ся до матїнки, до братенька, сестроньки і до милої. Відповідають завше однаково).

Бувай здоровий, ґречний паничу,
Ґречний паничу, чом Івасеньку,
Ни сам з собою, з вітцем, з маткою.

Віншую ти щїстьом, здоровльом, зиленим вінцем з ґречнов паннов. Дай Божи добрий вечир!

Зап. в Іванївцях, Жидачівського п. 1904, Н. Левицька.

Відміни: У варіянтї Л. Шпитківної з Волцнева, Жидачів. пов. нема річевих відмін.

Дївчинї.
15. Дївчина вбираєть ся.
А.

1. Приїхав з за гір, тай стукнув в одвір:
2. Ой вийди, ой вийди, вийди, гречная панно, до мене.*
3. »0й почекай же ми хоть годиноньку одную,
4. Нехай же я ся та в кошуленьку вбриндую«.
5. Та тобі добре по тій світлиці ходяще,
6. А мені гіренько на тім морозї стояще;