VII
можна одначе сказати, щоби вони й до нинї були всесторонно дослїджені, навпаки лїтературу про колядки треба назвати дуже бідною, особливо коли зважить ся давне походженє колядок і значінє, яке на тій підставі можна з них вивести. Одинокою великою й доси незаміненою ще працею являють ся лише О. Потебнї: Объясненія малорусских и сродных народных пѣсень. II. Колядки и щедровки (Варшава, 1887, ст. 810).— Дуже цїнні коментарі до колядок подавали В. Антонович і М. Драгоманів в „Історичних піснях“, на жаль вони відносять ся лиш до невеличкої ґрупи колядок, до яких можна було підобрати історичну основу. — Багато цїкавих проблєм порушує в обємистій праці А. Н. Веселовскій: „Румынскія, славянскія и греческія коляды“ (Разысканія въ области рус. духовнаго стиха, VII. 1883), хоч занадто може перецїнює румунські колядки. — М. Сумцов подає у статї: „Научное изученіе колядокъ и щедривокъ" (Кіев. Стар. 1886, II) огляд дослїдів над колядками, зроблених до того часу. — X. Ящуржинський подає у статї: „Колядки религ. миѳич. содержанія“ (Кіев. Стар. 1895, II) причинки до одної ґрупи колядок. — Причинок до виданя колядок подає Ю. Яворський у цитованій повисше статї та в другій п. н.: „Изъ этнографической тетрадки 1830 ыхъ годовъ“ (Науч. лит. Сборникъ Гал. р. Матицы, 1902, І). — Такий сам причинок подає також В. Доманицький у статї: „Современныя колядки и щедривки“ (Київ, 1905). — Статя М. Коробки: „Къ изученію малорус. колядокъ“ (Извѣстія Академіи Наукъ, 1902) опираєть ся ще на мітольоґічній теорії, яка давно пережила ся. На тій самій теорії оперті уступи про колядки і в працях Ѳ. Мілєра: „Опытъ историческаго обозрѣнія рус. словесности“ (І, ст. 27—42), А. Афанасєва: „Поэтич. воззрѣнія славянь на природу“ (III, ст. 752—760) та Ів. Нечуя: „Світогляд укр. народа“. — Дуже живо написана доволі велика статя Ол. Пчілки: „Колядки“ (Кіев. Старина, 1903, І—VI), на жаль занадто фейлєтоново, тому мало подає до розуміня та поясненя колядок. — Коли до сього додати рецензії на збірки колядок та на отсї працї, то мабуть і буде все важнїйше, що доси принесли студії над колядками.
Подаю в кінци імена осіб, яких записи поміщені в отсїм виданю:
1. Іван Антоненко записував колядки в м. Воронїжи, Глухів. пов., Чернигів. ґуб.
2. В. Антонюк записував колядки 1912 р. у Бучацькім пов. в Переволоцї й Порхові.
3. Грицько Апостол записував колядки в Ласківцях, Теребовель. пов.
4. Семен Арсенич записував колядки в Матїївцях і Перерові Коломийського пов.
