Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

61

61

61 45. Христос роздає щастє. Славен єс, Боже, по всему свиту її по всіх церквах, по монастирах, ІІо монастирах, по людских домах. Ми вам скажемо файну писмочку За свету Діву, Матку Христову. Пречиста Дїва, Матка Христова, Синка шукала тай си питала В великім місті, в Єрусалимі. Тай пишла вона у чісте поле Тай здибала там три коляднички: Ай Бог помагай бих, три коляднички! Бих подай здоров, Божая Мати. Ай десте були, шьосте чували, Ци мого Сина де ни видали, Моего Сина, своего Бога? Хотьбих виділи, хотьбих з ним були, Тож ми би его бай ни пизнали. Ай бо мий синок все й изначненький: То праве личко — світле сонечко, А лїве личко — есний місяцю, А в грутцях его зоречка сяє. Ай ми виділи тай из ним були, Я в чола стола у ґосподаря, У ґосподаря все в пан Йвана. Тамки роздаєт шьистя, здоровя, Шьистя, здоровя, многії лїта, Многії лїта любого сьвіта. Славен ес, Боже, по всему свиту її ти е славний, наш ґосподарю, її ти е славна, ґосподинечко. Ми вас винчьуем шьистєм, здоровем, Шьистем, здоровем, пробутком добрим, Пробутком добрим, тай виком довгим. По двору шьистя на худобочку, А в дїм здоровя на челядочку. Всими святками — все й Ризденими, А шьий прийшлими все й зеленими, Все й рик вид року, токма до вику. Записав В. Жихайлюк від Михайла Ь'іцнлка Лукащукового в Красногли, пов. Косів.