Сторінка:Жерела до історії України-Руси. Том 12. Матеріали до історії української козаччини. Том 5. Акти до хмельниччини (1648-1657) (1911).djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

17

з можливою обережністю, вплинути на Карла; щоби зрік ся кандидатури в хосен брата, висказує ся тайна рада за тим, щоби зайняти поки-що вижидаюче становиско, тому що справа Івана Казимира стоїть дуже зле і „weil man mit etwas Zuwarten wenig versäumen“; між тим з'їде ся шляхта до Варшави, і буде можна лїпше бачити, куда дїло хилить ся. При тім треба бояти ся, щоби Лїзоля не дав ся надто унести своїй живій вдачі і попираючи Івана Казимира не загнав ся надто далеко. З огляду на се рішено доручити Лїзолї, щоби в разї напору з боку старшого королевича заявив, що він в справі кандидатур на королївський престіл не має нїяких поручень і що цїсарський двір вишле на елєкцію для сеї справи окремого відпоручника. При тім може від себе додати, що, на скільки йому відомо, цїсар попре того, за котрим промовляє першенство віку, що не думає, щоби Польща хотїла як раз тим разом знехтувати се першенство і не сподїє ся, щоби Іван Казимир мав кого небуть против себе. Впрочім дозволено послови вести переговори з королевичом і сходити ся з ним на наради, але з виразним застереженєм, щоби не важив ся переступити своєї інструкції. Ще більш рішучо пробиває зміна настрою віденського двора в ухвалах з 12 серпня. Покликуючи ся на справозданя Алєґреті з 15, 22 і 29 липня, висказує тайна рада свій сумнїв, чи з огляду на теперішні відносини варто в загалї посилати окреме цїсарське посольство на вибір польського короля до Варшави, та думає, що коли висилати, то лише для відданя почести польській державі. Що до кандидатур, обговорено тут зразу питанє, чи не було би лїпше для самої Польщі і для інтересів австрійського дому, колиби вибір випав в хосен королевича Карла. Вправдї рішено стояти все ще за кандидатурою Івана Казимира, але мінїстри висказали заразом бажанє, щоби в разї, коли питанє про вигляд обох головних кандидатур не вияснить ся, цїсарський відпоручник поручив загально вибір одного з братів помершого короля. На основі тих ухвал рішив цїсар вислати посольство на елєкційний сойм, передати се посольство пралатови адмондського монастиря і поручити йому, висказати ся загально в хосен вибору одного з польських королевичів[1].

 
  1. Gutachten der deputierten Räte über des Don Allegretti Schreiben, 24 липня i Gutachten der Räte in der polnischen Wahlangelegenheit, 12 серпня. Акти ч. 14 і 22.