Сторінка:Животко Аркадій. Подонь (Українська Вороніжчина в культурному житті України) (1943).pdf/40

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

що виходила в Україні, щодо російської мови. Зрозуміло. Досить порівняти згадане становище українського Подоня, як меншости в РСФСР зі становищем російської меншости в Україні, а то в першу чергу в шкільництві.

На 2.677.166 душ російського населення в Україні на 1931. рік забезпечено було російською школою 94,5% усіх дітей.[1]

Таку саме картину дають дані забезпечення української меншости в РСФСР українською пресою і зокрема забезпечення такою пресою Подоня. Ці дані вказують, що на 1928. р. українське населення, що в цілий РСФСР нараховує понад 7.000.000 душ, мало лише один журнал, що виходив українською мовою.[2] Року 1932. виходило три газети українською мовою, але натомісць не було вже ні одного журналу. З цих трьох газет одна припадала на Подоня — п. н. «Зоря Комуни» (не рахуючи двох чи трьох стінгазет), що почала виходити У Росоші року 1929., як орган Росошанського Райкому ВКП(б).

Тимчасом забезпечення російською пресою російської меншости в УССР, що, як було згадано, нараховувала понад два і пів міліони душ, було в р. 1931. таке: газет — 11, з яких 9 — щоденні органи, журналів — 24.[3]

 
  1. А. Гофман, Загальне навчання серед нацменшостей, «Комуністична Освіта», 1931., ч. 2—3.
  2. Книжная продукция СССР. Москва, 1930.
  3. Авдієнко, Загальне навчання на Україні, додаток Г. «Періодичні видання на Україні», ст. 98—111.