Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том VI (1897).pdf/193

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ком: „Солідарність усіх польських послів у Відні в національних справах є доконче потрібна“.

Псіхологічний процес, яким польська людова партія дійшла від одного оклику до другого для мене неврозумілий ; коли сій партіі піддано сей другий оклик з боку, то мусів се зробити якийсь дуже хитрий політик. Бо ж ясно як сонце, що вираз „національні польські справи“ шляхтичі розуміють зовсім інакше, чим людовці; шляхтичі розуміють тут зовсім конкретні, дотикальні, то є своі власні інтереси, а людовці звязують с тим словом доволі хиткі і абстрактні понятя; значить, у парляментарній боротьбі за конкретні інтереси людовці с таким окликом мусять завше програти.

Та от підчас остатньоі соймовоі сесіі стало ся щось таке, що перемінило мимохітню зустрічу людовоі партіі з шляхтою на більше або менче явний союз. Брати Бадені в спілці з головачами станьчиківськоі партіі придумали геніяльний плян: відреставрувати коштом краєвого фонду старий польський королівський замок у Кракові і подарувати сю памятку староі великопольськоі пишноти, сю національну святиню історичноі Польщі австрійському цісареви для звеличаня 50-літнього ювілею єго панованя. Сим мала бути осягнена двояка ціль: одна — скріпленє дінастіі Баденіх у Галичині, що може давати цісареви такі королівські дарунки, друга — припечатанє факту, що Галичина є зовсім польська провінція, і покладенє угольного каменя для польського державного права в Галичині. Бо ж зовсім натурально, що відреставрований польський королівський замок з гори накладає думку про польського короля і що найближча завдача галицьких верховодів, пройнятих польським патрітизмом, буде перетопити помалу понятє австрійського цісаря в понятє польського короля. Се був піднеслий вид, як однодушно польська людова партія подала шляхтичам руку на се патріотичне починанє. В цілім соймі знайшли ся тілько три руські радікальні посли, що запротестували против сего державного замаху. Посол др. Окуневський, котрого граф Станіслав Бадені кілька мінут перед сею памятною подією особисто просив умильно, щоби тілько нічого не говорив, не вважаючи на те таки забрав слово і заявив, що руська нація добре розуміє се починанє, і при всій свойій лояльности супроти цісаря й дінастіі мусить против того запротестувати з державно-правних мотівів. Важко росказати, яке